Фінансова піраміда: чому б граблі не учили – а серце вірить у дива!..
Цей зразок відмінної поліграфії вручили кореспондентові “Гречки” неподалік від станції Київського метрополітену “Політехнічний інститут”. Бадьорі дівчата щораз вигукували: “МММ! Із довгоочікуваним поверненням!”.
Удома, відкривши власну сторіночку Facebook, дізнався: аналогічні пропозиції надходять не тільки журналістам.
Ось який запис “із приводу” зробив, зокрема, народний депутат України Володимир Ар’єв:
“Святкова реклама під “двірник” автомобіля. Не жарт. Наявність грошей у кишенях дурнів не дає Мавроді спокою”.
Покваплюся заперечити своєму колишньому колезі. Зайвих грошей у мешканців Києва не так вже й багато. Попри відомі всім можливості їх заробити, яких катастрофічно не вистачає на колись заможній і щасливій Кіровоградщині.
Якщо вчитатись у ретельно складені і багаторазово правлені “враження простих людей” на обох сторонах листівки, то перше, що впадає в очі, – рекламна “замануха” не лише перекладена на державну мову, а й містить лишень уявні суми в російських рублях. Мабуть, з натяком на те, що при такому складі Кабінету міністрів і такому Президентові всіх нас неминуче очікує повернення до “рубльової зони”.
Менше з тим, чимало українців таки “клюють” на “креатив від МММ”. Надто ті, кому пощастило заробити “дурні гроші”. Якби не наша загальнознана жадібність, ті монети можна було б конвертувати у дорогоцінні метали у злитках. Або, якщо монет не одна купа, а декілька, – у купівлю нерухомості. У першому випадку (так само як і при укладенні депозитної угоди з якимось відомим банком) “у гру” включається “фонд гарантування вкладів”. Це суттєвий плюс на випадок непередбачуваних фінансових катаклізмів. У другому (якщо, звісно, людина не пошкодує грошей на кваліфікованого адвоката і матиме справу із поважною ріелтерською компанією) гроші теж неодмінно примножуватимуться, адже нерухомість, надто у великих містах, завжди зростає у ціні.
Однак наш нарід чомусь віддає перевагу не перевіреним способам збереження й примноження капіталів, а передовсім шахрайським й напівшахрайським “колективам однодумців”!
Про одну з таких гучних афер, що недавно зачіпила й жителів Кіровоградщини, “Гречка” невдовзі докладно розповість.
А зараз пошлюся на кількох учасників “піраміди МММ”.
Відомо, що у кожного таксиста, що займається приватними перевезеннями, існує власна “клієнтська база”. Тобто, постійний клієнт має впевненість: коли б він не зателефонував (хоч і о 3-й ночі), – автівка прибуде до під’їзду чи до будинку, де він гостює, максимум через 30-40 хвилин після спілкування з “візницею”. В свою чергу, таксисти, які працюють “на себе”, прагнуть підбирати клієнтуру з числа людей, що мають неабиякі можливості, – фінансові, креативні тощо.
– Їду одного разу з клієнткою, а вона бідкається, мовляв, вклала до МММ 60 тисяч “грінів” на рік, – розповідає один з “візниць”. – Її чоловік впевнений, що гроші покладені до банку, на депозитний рахунок. “Щоранку просинаюся з жахом, думаю :”Вже луснула — чи ще ні?!”, – зізнається та клієнтка.
Дехто, прочитавши цю міні-розповідь, проведе аналогію з сучасною українською політикою. Діючого главу держави чимало виборців теж обирали тому, що мають постійну потребу полоскотати нерви…
Доречно нагадати: коли засновник МММ Сергій Мавроді відбував у Росії тюремний строк за свою першу грандіозну аферу, Олена Мавроді спокійнісінько балотувалася до Державної Думи від Міста Зброярів, тобто Тули. Переміг на тих виборах Олександр Коржаков, у минулому особистий бодігард Бориса Єльціна. Володимирові Костюченку, ветеранові “афганської війни”, генерал Коржаков “відстібнув” один мільйон (не рублів), аби безперечний лідер перегонів знявся з дистанції. Припускаю, що й з дружиною “великого комбінатора” Мавроді перемовини велися із залученням аналогічних “аргументів”. Більш докладною інформацією володіє моя колишня колега по відомому московському ЗМІ, якій було доручено відслідковувати перебіг тих “перегонів”. З часом сподіваюся дізнатись подробиці, бо закони маніпулювання симпатіями виборців у Росії та Україні дуже схожі…
Ця ж жінка, матір чотирьох дітей, дала мені якось почитати посібник з виховання підростаючого покоління жителів найзаможнішої країни світу. Шкодую, що не зробив копії з того “самвидаву”. Але маю зазначити: для кожного віку юного американця розроблено перелік речей, якими майбутня успішна людина має досконало володіти. Приміром, в 11 років дитина повинна вміти грамотно обрати банк для укладення з ним депозитної угоди. І таке інше.
Чи налагоджено в українських школах навчання азам “фінансової грамотності”? Ні.
Тому й рвуться наші люди до максимальних прибутків, обіцяних всюдисущими рекламниками.
Банальна жадоба до халявного суперзаробітку, – такий собі “синдром Ємелі” – робить жертв МММ й решти схожих за принципом “пірамід” клієнтами ще одного “прошарку” співгромадян. Маю на увазі співробітників правоохоронних органів, які частенько забезпечують “дах” особливо “довіреним” махінаторам, а потім збирають для них (звісно, за грубі гроші) корисну інформацію від постраждалих внаслідок афер. Аби зароблені у нечесний спосіб сотні тисяч/мільйони чиїхось, можливо, “трудових заощаджень” у майбутньому ще не один рік приносили як самим аферистам, так і їхньому “даху” непоганий відсоток. На додачу до регулярних “кешевих” надходжень.
Звичайно, кіпрські банківські установи для цієї “благородної мети” наврядчи підходять. Але ж…на помилках теж вчаться, хіба не так?
Олег БАЗАК
