Чи мають бійці АТО пільги на послуги зв’язку
Кропивницькі правозахисники продовжують консультувати учасників бойових дій про їхні права на пільги.
Юрист Антон Красов на своїй сторінці у Фейсбук розповів про пільги на стаціонарний зв’язок для УБД та інвалідів війни.
Всі пільги для учасників бойових дій та інвалідів війни (яких нараховується більше 25) можна умовно поділити на ті, які хоч якось працюють на практиці, і ті, які існують лише на папері і не мають жодного сенсу.
Але є й такі, про які немає жодної інформації, тому буває складно оцінити їхню необхідність для цільової аудиторії.
Серед таких прикладів є пільга на стаціонарний зв’язок. Вона закріплена у п. 19 ч.1 ст. 12 та п. 10 ч. 1 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
СУТЬ ПІЛЬГИ. Учасникам бойових дій надається позачергове користування всіма послугами зв’язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів – додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.
Інвалідам війни надається позачергове безплатне встановлення квартирних телефонів і позачергове користування всіма послугами зв’язку. Абонементна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів,
Конвертуючи цю пільгу у грошовий розмір, отримаємо приблизно 30-40 грн економії абонплати і 42 грн економії під час встановлення телефону (для інвалідів війни 84 грн). До речі, купівля апарату не входить у вартість послуг, його доведеться купувати самостійно. Ціна на простий стаціонарний телефон варіюється в межах 300-400 грн.
Хоча пільга невелика, відповідно до отриманої офіційної статистики нею все ж таки користуються. Так, в Кіровоградській області пільгою на стаціонарний зв’язок скористалися УБД та інваліди війни: у 2014 р. – 37 осіб, у 2015 р. – 92 особи, у 2016 р. – 78 осіб, у 2017 р. – 37 осіб.
ЧИ ПОТРІБНА ВЗАГАЛІ ЦЯ ПІЛЬГА.
Дана норма права приймалася у 1993 році. Відтоді минуло багато часу і послуги зв’язку суттєво розширилися. Тепер вони включають в себе як мінімум мобільний зв’язок та інтернет.
У зв’язку з цим постає питання, наскільки потрібна ця послуга для наших захисників? Якщо потрібна, то чи не доцільно її осучаснити з урахуванням послуг мобільного зв’язку та інтернету? А можливо, варто просто її монетизувати, щоб кожен сам вирішував, куди йому витрачати свої кошти?
