Скільки витрачають на наукові дослідження в Україні (ІНФОГРАФІКА)
Щороку Міністерство освіти та науки України проводить 1500 досліджень. Відповідно і бюджетних коштів у цій сфері на МОН виділяється чи не найбільше. У 2017 році сума, виділена з держбюджету перевищувала 1 млрд грн. Це – з 5 млрд грн загального фінансування наукових досліджень в Україні. В Інституті аналітики та адвокації з’ясовували, як витрачали ці кошти, повідомляють у прес-службі ГО «Інститут аналітики та адвокації».
У 2016 році Міністерство освіти і науки України провело найбільшу кількість досліджень у сфері енергетики та енергозбереження, а у 2017 році – у сфері економіки. При цьому біологія та хімія стали найбільш профінансованими темами для 2016 року та 2017 року відповідно. Основна причина відмінності між рейтингами за кількістю розробок та обсягом фінансування – різниця у вартості окремих напрямків досліджень.
У 2016 році МОН здійснило дослідження 1497 тематик. Загалом у цьому ж році на дослідницьку діяльність установи виділили понад 773 млн грн. У 2017 році фінансування склало більше мільярду гривень, а дослідили 1539 тем.
–Виконавцями досліджень зазвичай є наукові установи та вищі навчальні заклади, що підпорядковані Міністерству. Відповідно до законодавства, МОН України розподіляє та доводить обсяги бюджетних асигнувань переважно до своїх підвідомчих установ. Таке фінансування називається базовим, і в Україні воно практикується найчастіше, – повідомив юрист Інституту аналітики та адвокації Юрій Романов.
У Інституті аналітики та адвокації проаналізували 22 тематичні плани органів влади та бюджетних установ. З них у 2-ох випадках відбувся конкурсний відбір виконавця, для решти 20 замовники передбачили базове фінансування. МОН займає друге місце за кількістю наукових установ та наукових кадрів, що йому підпорядковані. Перше місце – у Національної академії наук України.
Втім, в ІАА вважають, що таку процедуру фінансування можна удосконалити шляхом стимулювання конкуренції. Зараз в Україні конкурсне фінансування не перевищує 3% загального обсягу коштів, які спрямовують на науку.
Але, за умови, що виконавцями зможуть стати і окремі вчені, підприємці та неурядові організації, сфера науки отримає ряд переваг:
-Кваліфікований виконавець.
-Можливість регулювання ціни залежно від фактично виконаної роботи.
-Покращення якості досліджень.
-Переваги договірного виконання досліджень:
-Можливість дострокового розірвання договору
-Зміна умов оплати
-Зміна виконавця
-Відповідальність
-Інше.
Окрему увагу в ІАА приділяють таким потенційним виконавцям, як неурядовим аналітичним центрам. Їх діяльність в Україні та світі зараз користується попитом. За даними дослідження Інституту Лаудера Університету Пенсильванії, на початок 2016 року в Україні діяло 47 аналітичних центрів. А сьогодні їх понад 150 одиниць.
Довідково: Дослідження проведене у рамках ініціативи «Державне фінансування досліджень», яке здійснюється ГО «Інститут аналітики та адвокації» за підтримки МФ «Відродження».
