Що робити аби у водоймах Кіровоградщини не гинула риба

Майже щороку в спекотний літній період у відкритих водоймах нашої області спостерігається цвітіння води, що супроводжується розмноженням дрібних синьо-зелених водоростей та накопиченням у воді продуктів їхнього розпаду, зокрема аміаку, сірководню, нітратів і нітритів.

Наслідком цих процесів стає погіршення якості води, масова загибель річкової (ставкової) риби, утворення гнилісних, зловонних газів, що спричинено низьким вмістом кисню у воді. Передумовою цього є застійні явища в стоячих водоймах з низькою швидкістю течії води, а також високий вміст органічних сполук, які потрапляють до водойм з полів.

У прісних водоймах цвітіння води влітку найчастіше спричинене синьо-зеленими та динофітовими водоростями, весною та восени – діатомовими. Цвітіння води погіршує гідробіологічний стан водойми та викликає структурні зміни в екосистемі.

Під час гниття кисню витрачається більше, ніж виділяється, тож риба та її кормові організми отруюються. Найчастіше такі явища спостерігаються вночі або в передсвітанкові години, коли водними тваринами, бактеріями та водоростями кисень витрачається для дихання, а виділяється його мало.

Нестача кисню призводить до літніх заморів риби та інших гідробіонтів, а також гальмує процеси самоочищення й мінералізації органічних речовин.

Держпродспоживслужба області пояснює, що запобігти таким наслідкам можна шляхом зменшення надходження органічних та мінеральних забруднювачів у водойми, збільшенням проточності води, штучною аерацією водойм.