50 тисяч доларів на мрію: кропивничанам розповіли про сходження на Еверест (ФОТО)
2 листопада у Кропивницькому альпініст, льодолаз, горний гід Валентин Сипавін, який двічі сходив на Еверест та побував ще на 200 інших горах світу: від Європи до Америки – розповів про те, як відбувається сходження на найвищу вершину світу.
Туристичний вечір з альпіністом відбувався в спорткомплексі Fight Baza, де протягом двох годин Валентин Сипавін спочатку розповідав про сходження на Еверест та інші гори, а потім відповідав на запитання кропивничан, яких зібралося чимало цього вечора.
Валентин Сипавін відзначив, що насправді не вірно казати, що гори підкорюються.
– Гори пускають нас до себе і потім відпускають, – каже 35-річний альпініст, який двічі за останні два роки побував на Евересті.
А мрія про сходження на найвищий «восьмитисячник» – вистота гори 8848 м – у Валентина Сипавіна була з дитинства, з туристичної секції та подарованої книги про гори. І насправді протягом всього вечора Валентин Сипавін говорив, що сходження на Еверест – це дійсно має бути мрією, адже це – рік підготовки, 50 тисяч доларів і два місяці на сходження.
– Хтось заробляє перший мільйон, а хтось іде на Еверест, – відзначає про вибір в житті пан Валентин.
Хоча про свою мрію, яка втілилася в минулому році альпність говорить як про випадок у житті.
– В минулому році мені запропонувати бути гідом на Евересті, – каже Валентин Сипавін.
Двічі альпініст робив сходження з командою з боку Китаю і двічі, за його словами їм щастило побути на вершині «сам на сам».
– Цього року на Еверест зійшла рекордна кількість – понад 700 людей, – каже Валентин Сипавін. – Адже всі сходять у період з 10 по 20 травня.
Тому, за його словами, опинитися на одинці зі своєю лише командою – дійсно везіння. Враховуючи навіть те, що вершина Евересту значно менша, ніж на Говерлі.
До речі, фотографування на вершині займає 30 хвилин і відбувається дуже специфічно, враховуючи наднизькі температури. Однак краєвиди настільки вражаючі, що їх, як каже альпініст, навіть з літака не побачити.
Хоча Валентин Сипавін відзначає, що намагається обмежувати процес фотографування і насолоджуватися краєвидами не через об’єктив камери. Загалом він радить колекціонувати емоції, щоб наприкінці свого життя не було шкодувань, що “мало любили і мало подорожували”.
Саме ж сходження на Еверест – це сходження на різні рівні висоти 3000 м, потім 4000 м, 6400 м, 7000 м й далі, де на кожному з етапів відбувається акліматизація й повернення в табір. Зокрема організму треба навчитися працювати буквально без кисню. А головне завдання там для всіх, як відзначає Валентин Сипавін, – не захворіти, адже температура коливається від – 20 градусів до + 40 градусів (у палатці). Альпініст розповів про те, як це бути в режимі «збереження» – лежати і нічого не робити на висоті 8200 м, де літають лише «Боїнги».
А от на часте запитання «Навіщо тоді такі сходження?» Валентин Сипавін відповідає: «У спортсменів не запитують. Ми просто робимо це сходження».
– Я коли виліз, то неповірив, що зможемо це зробити. Але зробили. Як кажуть у нашому випадку, очі бояться, а ноги роблять, – розповідає Валентин Сипавін.
Він також згадує, що під час першого сходження навіть не міг дивитися на гору: було відчуття, що гора тисне на нього, а вже в другу поїздку було легше.
Згадав Валентин Сипавін під час зустрічі й про фільм «Еверест»:
– Правдивий фільм. Але так ходили 20 років тому, а зараз так ніхто не ходить. Технології змінилися. Люди виходять ввечері, ідуть вночі і в них є світловий день, щоб збігти вниз, – каже Валентин.
Після виступу кропивничани запитували у альпініста про фізичну підготовку, як підтримувати себе у формі щодня, про екіпірування, про сміття на Евересті та навіть про трупів на горі.
Орагнізаторами заходу в Кропивницькому стала спільнота мандрівників «Мейлі» за сприяння секретаря міськради Андрія Табалова та Комунального закладу «Кіровоградський обласний центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді».
