У Кропивницькому обговорили фінансову автономію шкіл (ФОТО)
Кропивницькі школи мають бути фінансово автономними, що може бути забезпеченою створенням піклувальних рад у навчальних закладах.
Про це стало відомо сьогодні під час круглого столу на відповідну тему.
– Наразі школи можуть заробляти з оренди, продаючи свої освітні послуги. Можна формувати при школі громадську організацію, залучаючи ресурси, і за оновленим податковим кодексом все це не оподатковується, – каже голова Кіровоградської обласної організації Всеукраїнської ГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» Алла Волошина. – Однак зараз школи говорять, що грошей не вистачає. Держава дає мало, як і місцевий бюджет. Батьки також здають кошти, але в непрозорий спосіб, стимулюючи при цьому школу не заробляти і не залучати гроші з інших джерел.
Натомість за оновленим законом про освіту в школі може діяти державна громадська форма контролю – піклувальні ради, які, на думку Алли Волошиної, на жаль, не діють в кропивницьких школах.
– Закон про освіту вже діє рік. Однак автономією скористалися лише об’єднані громади в рамках децентралізації, – відзначила Алла Волошина.
Натомість піклувальні ради мають стати стимулом для фінансової автономії шкіл.
– По-перше, піклувальні ради дають можливість закладам освіти ставати фінансово автономними. Це означає, що директор закладу буде вмотивований, щоб зекономити, наприклад, на комунальних послугах. При цьому не вимикаючи опалення, і не тримаючи дітей в холодних аудиторіях, а, залучаючи інвестиції, кошти навіть від батьків, щоб утеплити заклад. А зекономлені кошти потім можна вкладати у вчителів, запрошувати цікавих лекторів, закуповувати інтерактивні програми, – каже експертка ГО «Батьківська рада Кропивницького» Євгенія Захарченко.
Наразі, на думку пані Захарченко, керівники шкіл не зацікавлені в економії коштів, а неосвоєні кошти повертаються знову в управління освіти.
– Якщо заклад освіти матиме свою автономію, то він буде вкрай зацікавленим, щоб, приміром, додаткові освітні послуги були якісними в закладі, – відзначає Євгенія Захарченко.
Відзначимо, що наглядові/піклувальні ради утворюються з представників від освіти (але не самі працівники освітнього закладу), міських депутатів, батьків, громадських організацій.
– Варто створити громадські організації при школах. Наприклад, у Кракові є громадська організація, яка опікується школою протягом 20 років. Громадська організація не лише збирає кошти з батьків, а й залучає інвесторів, – розповіла учасниця круглого столу, консультант з питань комунікації Офісу реформ Кіровоградського РВ Асоціації міст України Валентина Остапчук.
На думку представника обласного управління юстиції Андрія Грималюка, в українському законодавстві не передбачили пільги для інвестора, аби заохотити його вкладати кошти в освітні заклади.
– Інвестор – це та особа, яка вкладає гроші в майбутньому, очікуючи прибуток. Який прибуток буде в інвестора, який вкладає в школу? – зауважив Андрій Грималюк. – Держава, приймаючи закон по освіті, забула прийняти ще один закон про пільги інвестору. Фактично сьогодні для інвестора немає зацікавленості на рівні законодавства, тому директор школи знайде не інвестора, а хіба мецената.
