Громадська активістка з Кропивницького просить допомоги для реабілітаційного центра в Прикарпатті

Вікторія має наркозалежність вже 25 років. 12 з них жінці вдавалось стримувати розвиток хвороби завдяки вживання замісної терапії, але у 2016 році у неї стався зрив. З листопада 2018 вона знаходиться на реабілітації і не вживає наркотиків. ВОна знаходиться у реабілітаційному центрі в Коломиї Івано-Франківської області і центр потребує фінансової підтримки.

“Пишу я вам з Будинку духовних змін особистості (умовно назвемо його Центр реабілітації) тому що в моєму житті настав той самий день, коли треба просити про допомогу людей, які можуть допомогти, щоб продовжувати допомагати собі та іншим, хто сьогодні не може подбати про себе сам …
Я народилася і прожила майже все життя в Кіровограді (нині Кропивницький). Найскладнішою драмою мого минулого життя була моя залежність від речовин, що змінюють свідомість. Зараз мені 43 роки і прийшло усвідомлення, що близько 25 років – мою силу забирала невиліковна проблема і малоефективна боротьба з нею, я постійно програвала свою проблему, це так болісно і втомлює, повірте мені … Не думаю, що є сенс описувати вам що відбувалося в моєму житті, коли я вживала наркотики і скільки разів і як я пробувала з ними впоратися, моя історія типова для цього “жанру “- залежність-зруйноване я-хвороби-поліція-деградація … З “нетипового” – більше 12 років (приблизно третина мого життя) – я натхненно віддавалася соціальній роботі, щоб розширювати можливості відновлювати цивільні права, здоров’я, гідність для таких же складних людей, як я, тобто що живуть з залежностями, ВІЛ-інфекцією та ін. Але настав такий період в 2016 році, коли черговий зрив по вживанню психоактивних речовин – зробив мене непридатною для роботи з людьми, я почала вживати стимулятори і солі, і до моєї залежності від опіатів додалася ще більш важка форма хімічної залежності, що супроводжується серйозними розладами психічних і поведінкових функцій. Мені здається, що людям, які спостерігали мене з боку це стрімке руйнування моєї особистості було більш помітним, я ж настільки випала з реальності тоді, що тягнула своє безрадісне наркоманське існування в якомусь нереальному, смердючому, жалюгідному і страшному маленькому світі, в якому не було вже ніякої перспективи, і позитивних проявів теж. Я не могла зупиниться у вживанні, і своїх найближчих людей я теж занурила в пучину жаху і божевілля моєї наркоманії. Навіть в нестямі нестерпно палило нутро від страху і сорому, хотілося все закінчити, але разом з тим жах неминучої смерті був завжди десь поруч зі мною …
Я не буду більше писати про минуле життя – в ній було багато людей, подій і вражень, і мій Facebook сповнений фоток, заміток, відео і віршів – я з 2011 року ділилася в соціальних мережах всім приватним і громадським, що відбувалося в моїй долі. Не бачу сенсу в деталях на рахунок того, що було досягнуто і потім вкрадено наркотиками. Детальніше зупинюся на сьогоднішньому своєму дні, його турботи і радощі.
З 25 листопада 2018 роки я почала нове життя, на новому місці і в новій якості. Програма відновлення з християнської концепції настільки перетворила мене, що за майже 4 місяці я змогла переосмислити багато в собі, прийняти найважливіші в моєму житті рішення, наповнитися натхненням і мріями, щоб з вдячністю поділитися особистою історією з вами, мої безцінні, унікальні, особливі люди .
Моє бажання продовжувати допомагати іншим людям з аналогічними проблемами сьогодні привело мене до рішення писати цю замітку – в нашому Будинку зараз близько 15 осіб і вперше ми опинилися у важкій ситуації – на сьогоднішній день у нас немає коштів оплатити оренду котеджу, де розташовується Центр, комунальні послуги і деякі інші наші потреби. Ми продовжуємо приймати людей на реабілітацію, на безоплатній основі, даємо їм все необхідне (їжу, одяг, ліки, турботу і любов) і просимо підтримати нас в нашому рішенні бути частиною Світлої сторони світобудови і практиками милосердя і співчуття для людей, ми віримо, що не самотні і звертаємося сьогодні до тих, хто з нами (або не проти нас)”, – пише Вікторія.

З додаткових питань звертайтесь +3096 732 09 98 Ростислав Чавикін, керівник реабілітаційної програми. Знаходимося ми в Івано-Франківській області, місто Коломия

Той, хто може допомогти з оплатою оренди, перерахувавши можливу для вас суму в українських гривнях за номером картки Приватбанку: 5168 7554 3307 0089, власник карти Ласків Сергій Олександрович, контактний номер +3068 81 44 608 #SOS
Для зарахувань в інших валютах – переказ грошей на одержувача Вікторія Лінцова система Western Union або Yunistrim, контактний мобільний номер +30680574842