У Кропивницькому розповіли про сучасні методи шкільної освіти (ФОТО)

Це всеукраїнський фестиваль STEM-освіти, який ставить на меті – привернути увагу до вивчення природничо-математичних дисциплін і показати, що наука може бути цікавою, а також сприяє формуванню цілісної картини світу через поєднання науки і мистецтва

За словами Галини Война, директорки гімназії ім. Т. Г. Шевченка , фестиваль відбувається одночасно по всій Україні. Напрямком STEM-освіти опікується Алла Шлапак , депутатка Київської міськради, яка виступає основним фінансистом та його організатором фестивалю.

– STEM розшифровується, як наука, технологія, інжиніринг і математика. До цієї абревіатури може долучатись артистизм, культурологія, читання і письмо. Тобто все чим хоче вчитель пов`язати науки між собою, – говорить Галина Война. – STEM-освіта – акронім начуваний, і в той самий час невідомий. Невідомий особливо для педагогічної спільноти, яка досі не усвідомила, що свідомість потрібно змінювати. Радянська школа себе вже віджила і для того щоб сьогодні працювати з поколінням «Z» – учнями цифрової епохи, учнями візуалами, в першу чергу має змінитись вчитель і подумати яким чином заохотити учня до вивчення певного предмету.

Минулого року фестиваль відвідали майже 700 учасників. Цьогоріч він вирізнявся великою кількістю гостей з області. Також на базі гімназії відбувається марафон STEM – уроків. Цього року він проходив під знаком повітряної кулі.

– Декілька років тому від традиційних предметних тижнів ми вирішили перейти до міжпредметних декад. І замість того щоб акцентувати увагу на окремому предметі, вирішили обрати об`єкт чи явище, які будемо досліджувати з точки зору абсолютно всіх шкільних дисциплін. Явище яке ми досліджували цього року – повітря.

За словами Ганни Дудіч, вчительки англійської мови, завдяки впровадженню STEM – уроків учні стали більше цікавитись вивченням природничо – математичних дисциплін, у них формується цілісна картина світу.

Як виглядає сучасний STEM – урок розповіла Яна Холіна, викладач біології, на прикладі уроку в 9-му класі. Під час занять учні перенеслись до Африки у Танзанію, де знаходиться Національний парк Гомбе-Стрім.

– Взявши цю тему, ми хотіли донести учням сучасні проблеми нашого світу, – розповідає Яна Холіна.

Перед уроком учнів розділили на три групи, кожна з них отримали свій робочий аркуш з запитаннями, на які впродовж уроку мали знайти відповіді.

– Перша група працювала з підручниками. Вони мали відповісти на запитання, що стосуються еволюції людини, про людиноподібних мавп. Друга група працювала з планшетами в програмі «Експедиції». У ній ми занурились до національного парку Гомбе-Стрім, де дізнались про його особливості, мешканців і проблеми. Після чого також мали відповісти на певні питання. Третя група користувалась 3D окулярами. Таким чином ми задіяли багато методів роботи на одному уроці.

В підсумку учні класу мали скап-зв`язок з людиною, яка опікується і вивчає національний парк Гомбе-Стрім, та поставити їй свої запитання.

З огляду на отриманий досвід з використання STEM-освіти, Ганна Дудіч запевняє, що цей метод реально дієвий.

– Умовою застосування методики STEM-освіти є необхідність вчителю вийти з зони комфорту. Звичайно, набагато простіше провести традиційний урок, де є методичний посібник і не треба занурюватись в сучасні методи і форми навчання, а лише покроково виконувати розписані інструкції. Але, як на мене, слід створити ситуацію успіху для кожної дитини, не лише для тих, хто знає, в моєму випадку, англійську мову. Намагатись зробити так, щоб кожен учень, не дивлячись на те, який у нього рівень навчальних досягнень, відчував прогрес. Принаймні – крок вперед завдяки сучасним технологіям і сучасним методам навчання. Адже головне – це надавати якісні освітні послуги, мотивувати учнів і показати їм, що вчитись – це дійсно цікаво, – підсумувала Дудіч.