Дослідила грязі озера Лонго: школярка із Кіровоградщини перемогла у всеукраїнському науковому конкурсі (ФОТО)

Вихованка Кіровоградської малої академії наук працювала над проєктом три роки, йдеться у сюжеті “Суспільного”.

Всього у конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт взяли участь 1600 юних науковців із усієї України. Уперше науковці Кіровоградщини посіли 2 місце серед усіх команд України.

Вероніка Левіна живе у місті Новомиргород Кіровоградської області. Малу академію наук у Кропивницькому відвідує три роки. З 9 класу дівчина почала досліджувати хімічні та лікувальні властивості озера Лонго.

“Від учителя історії я дізналась, що раніше люди використовували грязі озера Лонго (колишня назва Солоне) в лікуванні хвороб пов’язаних з опорно-руховою системою, але нині припинили. Тому я вирішила дослідити цю тему. Спершу з’ясувала історію озера, потім його хімічний склад. Для цього співпрацювала з лабораторією підприємства “Велта”. В результаті досліджень виявилось, що грязі озера містять компоненти, які можуть мати лікувальні властивості – це кальцій, ферум, цинк тощо”.

З’ясувавши, що такий лікувальний склад грязей може позитивно впливати на людей, особливо у яких діагностували артрит, школярка звернулась по допомогу до місцевих лікарів. Заручившись підтримкою місцевого лікаря-травматолога Тараса Романенка, у міській лікарні організували експериментальне дослідженння.

Лікар підібрав 17 пацієнтів віком від 57 до 65 років, у яких діагностували гонартороз та остеоартроз. Врахували особливості перебігу їхньої хвороби, загальний стан організму, наявність супутніх захворювань. Крім медикаментозного лікування, люди протягом двох місяців проходили терапію грязями.

Зі слів Вероніки, лікувальні грязі для процедур діставали з глибини не нижче 90 сантиметрів. Оскільки озером давно ніхто не користується і там виріс очерет, перший метр поверхні непридатний для лікування. Він наповнений рослинними залишками і живими мікроорганізмами.

^{Озеро Лонго, яке заросло очеретом. Фото Вероніки Левіної}

“Перед проведенням терапії масу нагрівали до 40 градусів на водяній бані. Потім її наносили на ділянку колінного суглоба, захоплюючи половину стегна і верхню частину гомілки. На кисть руки у формі рукавички. Грязеву масу розрівнювали товщиною 5-6 сантиметрів, зверху накладали поліетиленовою плівкою, щоб зберегти тепло. Через 20 хвилин все ретельно змивали, щоб не було пересушення шкіри”.

^{Фото Вероніки Левіної}

Після 20 сеансів експериментальної терапії, школярка дійшла висновку, що комплексне лікування медичними препаратами та грязями полегшує симптоми артриту.

“Виявилось, що в комплексі ремісія пацієнтів продовжується набагато довше, людям стає краще. Цю хворобу неможливо повністю вилікувати, вона з’являється з віком. Але завдяки грязям можна покращити стан організму пацієнтів та продовжити їхнє життя без болю”.

Дослідження озера Лонго школярка проводила до війни. Його результатами зацікавились у міській раді Новомиргорода.

^{Фото Вероніки Левіної}

“Оскільки озеро розташоване поруч з колишньою лікарнею Ганни Дмитрян, є така ідея реконструювати цю будівлю, облаштувати там медзаклад та надавати послуги з грязетерапії. Але ми спілкувалися з міським головою Ігорем Забажаном ще до війни. Нині це питання не на часі”.

Цього року Вероніка Левіна закінчила Новомиргородську школу та вступила у Національний університет біоресурсів та природокористування України на факультет інформаційних технологій. Чи продовжить відвідувати Малу академію вирішить, коли розпочнеться навчання.