Місяць в дорозі з трьома дітьми: як переселенці довелося діставатися до Кропивницького із Запорізької області

Ірина разом з трьома дітьми – 6-річним Данею, 5-річним Владом і 2-річним Льонею, на підконтрольну Україні територію із Запорізької області їхала майже місяць.

Потрапити в Кропивницький, жінка змогла не через територію нашої держави, бо на ворожих блокпостах сім’ю завертали назад чотири рази. Їм довелося їхати через Крим, Воронеж, Прибалтику, Білорусь.

П’яти- й шестирічному синам Ірини дводилося котити через кордони валізи, які вдвічі, більші за них.

“Ці діти стали дорослими ще в лютому цього року, а свою чоловічу витримку проявили, коли разом з мамою довелось залишити домівку й втікати від війни”, – зазначають у Центрі.

Діставшись до Кропивницького їх поселили у Центрі матері та дитини. У них був вибір: їхати в Польщу чи залишитись в Україні.

“Налякані, втомлені довгою дорогою діти щодня, коли одягались на вулицю,  запитували: “Мама, ми знову кудись маємо їхати ?” – згадують у дописі.

Дітям важко було покинути все і кудись їхати. Вдома Ірина в теплицях вирощувала розсаду і овочі на продаж. Їм довелося все залишити і господарство, і друзів, і все, що подобалось, любилось.

“А між тим, маленькі голівки вже ясно зрозуміли, що їхати потрібно, бо залишатись стало вкрай небезпечно, коли цілодобово десь неподалік чутно гул ворожої техніки, і щось вибухає так, що трусяться стіни їхнього будинку,” – йдеться в розповіді.

Залишилася родина у Центрі майже на місяць. Там вони допомагали працівникам та іншим жителькам.

Ірина за освітою кулінар-кондитер. Вона щодня готувала різноманітні смаколики, ділилась досвідом з молодими мамами, які нині проживають в соціальному центрі, допомагала, бралася за все, намагалася відволіктись та бути максимально корисною по господарству.

“Фаршировані перці, ароматний борщ, пухнасті пиріжки готували разом з дівчатами неодноразово. Разом обідали, чаювали, жартували, сміялись,  плакали, ділились життєвими історіями і своїми маленькими радощами. Найбільше Ірина запам’яталась нам своєю усмішкою, щирістю і добротою. Опинившись в надскладній ситуації, ця дивовижна жінка завжди випромінювала впевненість, силу і рішучість”, – розповідають у Центрі.

Наразі Ірина разом з дітьми і чоловіком, який приєднався до сім’ї,  прийняли рішення залишитись в Україні. Обрали сільську місцевість. Подружжя каже, що не боїться труднощів і роботи, що в селі немає коли нудьгувати , а дітям там спражнє роздолля.

Прощаючись з родиною, у Центрі матері й дитини їм допомогли речами першої необхідності: засоби гігієни, постільну білизну, ковдри, теплий одяг, продукти харчування, ліки, які передали волонтери.

Крім того, завдяки Гуманітарному центру “Територія успіху” та особисто Інзі Дуднік, родина Ірини отримала також посуд, побутову хімію, рушники, подушки, інші необхідні в побуті важливі дрібниці.

“Ми вчергове радіємо, що впустили до наших сердець ще одну прекрасну родину. Прощались, ніби з давніми друзями.  Найвідвертішими були Даня і Владік. На прощання ділились мріями й секретами. Сказали нам, що “зубна фея” існує, а мама її встигла навіть на телефон сфотографувати”, – підсумували у розповіді.

Фото:  Facebook-сторінка Кіровоградського обласного соціальноого центру матері та дитини