Сказ у домашніх котів та собак: спеціалісти назвали ознаки хвороби

Довідково:
Сказ — це гостре інфекційне захворювання, яке вражає центральну нервову систему всіх теплокровних тварин і людей (поліенцефаломієліт), супроводжується паралічами і завжди закінчується смертю. Після появи симптомів хвороба стає невиліковною, тому після контакту необхідна негайна вакцинація.

Як людина може захворіти на сказ

Сказ спричиняє вірус (Rabies virus), який міститься у слині інфікованої тварини. Найчастіше він передається через укус. Основними носіями є дикі хижаки — лисиці, вовки та дрібні гризуни. У сільській місцевості саме вони найчастіше заражають домашніх тварин і худобу.

Окрему небезпеку становлять безпритульні тварини, передусім собаки. Укус для них — природна реакція на загрозу, захист території або зграї. Тож спроби погодувати чи пожаліти таку тварину можуть бути ризикованими.

Водночас і домашні улюбленці не є повністю безпечними. Якщо тварина має вільний вигул, вона може заразитися під час контакту з безпритульними або дикими тваринами.

Людина може інфікуватися не лише через укус. Ризик є і при подряпинах — наприклад, якщо на кігтях залишилася слина після вилизування. Небезпечно дозволяти тварині вилизувати пошкоджену шкіру або обличчя. Також фахівці застерігають від звички годувати улюбленців із власного посуду — у поодиноких випадках вірус може потрапити до організму.

Ще один можливий шлях зараження — через мікротравми на шкірі або слизових оболонках, зокрема на губах чи повіках. Крім того, частки слини інфікованої тварини можуть потрапити в очі або дихальні шляхи людини під час кашлю чи чхання тварини.

Симптоми сказу

Інкубаційний період сказу зазвичай становить від 1 до 3 місяців, але може бути від семи днів до понад року, залежно від місця укусу, властивостей вірусу та особливостей імунної системи людини.

Перші симптоми сказу — підвищення температури та біль у місці укусу, а також відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.

Основні симптоми розвиваються після інкубаційного періоду: 

• гарячка; 
• головний біль;
• неспокій; 
• гідрофобія (страх води); 
• аерофобія (страх протягів, повітряних потоків); 
• галюцинації; 
• агресія; 
• параліч; 
• кома.

Вірус сказу нестійкий у зовнішньому середовищі: він швидко гине під дією ультрафіолету, прямих сонячних променів і висушування. Його знищують звичайні режими пастеризації та кип’ятіння, а також 45–70% спирт, мильні розчини. П’ятивідсотковий розчин йоду нейтралізує вірус приблизно за одну хвилину.

Водночас у слині інфікованої тварини вірус може зберігатися до доби, у замороженому стані — до 75 днів. У рані він здатен залишатися життєздатним від кількох годин до кількох тижнів.

Інфіковані дикі тварини втрачають страх перед людьми: можуть з’являтися у населених пунктах навіть удень і проявляти агресію.

Перебіг сказу у котів і собак може відрізнятися за симптомами та швидкістю розвитку.

Сказ у собак

Хвора тварина стає пригніченою, лежить, у неї зникає апетит, до води байдужа — гідрофобії немає. Наприкінці другого дня виникає неспокій, собака намагається сховатися в куток (під ліжко, в будку), хапає ротом повітря, може розгризати свою загоєну рану, ковтає неїстівні предмети. Може тікати з дому на великі відстані — до 50 км за день. Період збудження триває 3-4 дні, гине тварина на 6-8 день хвороби. Це класична картина. Але в будь-якому випадку поведінка тварини змінюється, що має насторожити господаря. Собака стає причиною зараження людей, тому що живе в їхньому оточенні.

Провакцинований собака, якщо його покусала хвора тварина, не є джерелом зараження, в нього не виникає агресивності, бажання кусати, не виділяється слина, вірус сказу в слині відсутній.

Сказ у котів

Реєструється частіше, ніж у собак. Останніми роками сказ котів є причиною інфікування кожної третьої людини. Сказ у котів має набагато гостріший перебіг. Перші ознаки: у тварини збільшується занепокоєння, з’являється хриплість голосу, погляд стає переляканим. У стані агресії вони нападають на господарів, інших людей. Під час нападу тварину важко відірвати від рани через спазм жувальних м’язів. Рани глибокі, їх краї злипаються і важко піддаються обробці.

Це, до речі, характерне і для укусів лисиць. У худоби спостерігається рев, сильне слиновиділення, за паралітичної форми — тихий сказ. Вівці, кози, свині, коні хворіють на буйну форму сказу. Становлять небезпеку і укуси кажанів.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я і Міжнародного епізоотичного бюро, сказ входить до першої п’ятірки найнебезпечніших зооантропонозів, що завдають найбільших соціальних та економічних збитків.

Довідково:
Зооантропонози — це інфекційні та паразитарні захворювання, збудники яких передаються від тварин до людей.

Вакцинації проти сказу потребують собаки, коти та дикі хижі звірі, особливо актуально це зараз, коли випадки захворювання почастішали.

Нагадаємо, раніше «Гречка» писала, як жителям Кіровоградщини отримати вакцину від сказу та де можна вакцинувати тварин у Кропивницькому.