Як привчити дитину до читання та чому важливі вірші: пояснює психологиня

20 жовтня у Книгарні «Є» відбулася розмова на тему актуальну й доволі складну – «Що (не) читати дітям під час війни». Спеціальною гостею заходу стала Інга Кузнєцова – дитяча та підліткова психологиня, нейропсихологиня, засновниця психологічної майстерні «Інсайт». Модерувала зустріч письменниця і літературознавиця Надія Гармазій.
Як привчити дитину читати?
На думку психологині, книжкова культура впливає на мисленнєві процеси дуже позитивно, але процес залучення дитини до читання має відбуватися поступово.
«Кожна дитина в своєму розвиткові проходить ті самі етапи, що й людство у своєму історичному розвитку: від первісного ладу до цивілізаційного прогресу», – наголосила спікерка. “Саме тому не варто пришвидшувати процеси, які так чи інакше повинні відбуватися поступально. Проте батькам необхідно враховувати той факт, що якщо книга не з’являється у потрібний момент в житті дитини, її місце легко може зайняти, скажімо, інтернет-культура. Чим це небезпечно? Читання розвиває логіку, мислення, уміння зосереджуватися. Крім того, значна частина навчального процесу в своїй основі має саме читання”, – зазначила вона.

Інга Кузнєцова вважає, що важливу роль в інтеграції дітей до книжкової культури відіграє приклад родини і спільне читання з батьками. Адже коли дитина бачить, що в її сім’ї читають, вона сприймає це як норму, починає цікавитися книгою.
«Часто батьки, діти яких уже навчилися читати самостійно, говорять, щоби діти читали собі самі. Але так не варто робити. Оскільки маленькі діти ще не вміють читати швидко, процес читання для них дуже швидко перестає бути захопливим. Крім того, важливо підтримувати емоційний контакт з дитиною через читання, читати разом», – зазначила психологиня.
Психологиня розповіла, зокрема, і про власний приклад читання з донькою: «Моя дитина навчається у шостому класі і коли вона почала читати книгу «П’ятнадцятирічний капітан» я подумала, що з перших сторінок через доволі складні слова-назви географічних об’єктів, понять, пов’язаних із морською справою вона може важко сприймати цей текст, і так само важко зацікавлюватися ним. Щоби підтримати інтерес дитини до читання і зацікавити її цією книгою, ми стали читати разом і навіть придбали глобус, щоби відстежувати маршрут мандрів головного героя».

Поряд з тим, що полиці книгарень сьогодні рясніють найрізноманітнішим виданнями для юних читачів, дітей, які не люблять читати, залишається багато. Втім, читати, тим паче в час війни, дуже потрібно. На думку Інги Кузнєцової, відлученню дітей від книги сприяє надмірна діджиталізація життя дітей. Тому, коли батьки роблять вибір між гаджетом і книгою, з великою ймовірністю в подальшому гаджет може витіснити книгу.
На думку психологині, щоби будь-яка функція розвивалася, вона має бути затребуваною. Тому значна роль у процесі залучення дітей до читання полягає в тому, щоби дорослі дали змогу дитині відчути соціальну значущість читання загалом. Батькам варто пам’ятати, що те, що ми сьогодні вкладаємо в дітей, обов’язково дасть свої результати згодом. Це стосується й інтересу до читання.

Чому дитині важливо читати вірші та казки?
На питання модераторки, які жанри і як впливають на розвиток особистості й когнітивні здібності юних читачів, Інга Кузнєцова розповіла, що дуже важливо читати дітям, особливо маленьким, вірші й потішки, адже ці твори дають дитині відчуття ритму.
Значну роль психологиня відводить жанру казки і радить починати з казок про тварин, адже за допомогою них дитина вчиться образно-асоціативно сприймати тварин та певні риси характеру. Наприклад, у свідомості дитини закріплюється розуміння, що лисичка – це хитра тварина. Наступним етапом мають бути казки про героїв, адже вони навчають дитину боротися, не здаватися, перемагати зло, навіть якщо воно більше за тебе. А також ці казки дають дитині приклад, на який в чомусь можна орієнтуватися. Наприклад, «Котигорошко».

Йшлося в розмові і про те, що чимало дитячих книг сьогодні написано спрощеними синтаксичними конструкціями. Це, на думку обох спікерок, негативно позначається на розвиткові дитини. Тому книги, написані простою збідненою мовою читати варто на етапі, коли дитина тільки вчиться читати самостійно. А загалом Інга та Надія радять добирати художньо красиві тексти, багаті різними тропами, бо це сприяє ще й естетичному розвиткові, розвиткові образного мислення.
Були спікерки одностайні й у тому, що книги для дітей мають представляти і світ дорослих, адже це формує правильне уявлення себе у світі, прагнення будувати плани на період «коли я виросту».
Чи варто читати з дітьми книги про нинішню війну?
Від часу початку повномасштабної війни на полицях книгарень з’явилось чимало книжок для дітей, які висвітлюють події нашого сьогодення. Як читати такі книги з дітьми і чи варто їх читати взагалі – про це також йшлося в розмові. Зокрема Надія Гармазій представила добірку дитячих книг про російсько-українську війну й попросила прокоментувати Інгу Кузнєцову, як саме варто підходити до такої літератури.
На думку психологині, говорити з дітьми про війну в тому числі через книгу, варто. Бо діти мають усвідомлювати, що відбувається довкола. До того ж події війни – це частина світу дорослих. У багатьох дітей батьки сьогодні на передовій і тому за допомогою книги з дитиною можна говорити про це. Складною залишається тема втрат для дітей, тому необхідно торкатись цих питань обережно.





