У Кіровограді перероблятимуть 100 тисяч кубометрів сміття на рік(ФОТО)
За даними Спеціалізованої інспекції Кіровоградської міської ради, станом на квітень 2013 року, в обласному центрі налічувалося 39 несанкціонованих звалищ. Найчастіше під засмічення потрапляють території на околицях міста. У 2007 році таких смітників було 193.
Якщо позитивна динаміка по зменшенню кількості сміттєзвалищ у Кіровограді очевидна, то питання з тим, куди вивозити це сміття, досі лишається відкритим.
Єдиний діючий полігон в обласному центрі знаходиться на Завадівці, але по – перше, він вичерпав свій ресурс(за оцінками спеціалістів, там накопичено 3.8 млн. тонн сміття), по – друге, туди звозять відходи без жодної переробки. І жителі Завадівки, яким і так дістається від розташованих поруч уранових шахт, змушені жити поруч з горою гниючого сміття.
Вже кілька років поспіль у Кіровограді ведуться розмови про побудову заводу з переробки сміття. Проте далі декларації про наміри справа не рухається.
Кілька років тому навіть презентували макет майбутнього підприємства, що повинен був розпочати свою роботу в районі селища Нового. Майбутній завод мав переробляти до 200 тисяч тонн сміття на рік. На той час вже було проведено державну експертизу технічної концепції підприємства і виділено землю.
У 2009 році під будівництво об’єкту по сортуванню та переробці сміття було ТОВ «КАТП-1128» виділено земельну ділянку в оренду на 49 років. Проте дана територія досі не використовується за призначенням, а лише засмічується.
Окрім того, на початку грудня 2012 року, за результатами перевірки прокуратурою області, до суду заявлено позов про дострокове розірвання договору оренди вказаної ділянки землі.
Вже у лютому 2013-го заступник міського голови Ігор Василенко розповів кіровоградцям про новий проект: будівництво сміттєпереробного заводу потужністю 100 тисяч кубометрів відходів на рік з високим коефіцієнтом переробки. За словами чиновника, орієнтовна вартість проекту складатиме 25 мільйонів євро. Гроші планували отримати в Світовому банку під державні гарантії в 1% річних. Василенко зазначив, що однією з умов надання такого кредиту є те, що підприємство, яке обслуговуватиме сміттєпереробний завод, повинне бути комунальної форми власності.
А 18 грудня на сесії Кіровоградської міської ради стало відомо, що кіровоградський проект отримав «залене світло». А вже по обіді того ж дня, щоб обговорити майбутнє будівництво та визначити всі «за» і «проти», в бібліотеці ім.Чижевського зібралися журналісти, представники влади, бізнесу та громади .
Кіровоград виявився доволі демократичним в плані громадських обговорень, адже в п’яти містах із десяти, в яких планують подібні проекти, немає згоди на обговорення громадою або від інвесторів або від міського голови, які не вважають доцільним виносити питання будівництва на розсуд громади.
Серед тих, хто завітав на круглий стіл, Сергій Олексієвець, кандидат географічних наук, керівник національного проекту «Чисте місто», Володимир Попович, директор компанії-інвестора ТОВ «КОНЛЕР», Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Олександр Хачатурян, начальник Головного управління ЖКГ Кіровоградської міської ради.
Після години громадських слухань присутні дізнались наступне: під майбутнє підприємство вже виділено 4 гектара землі на території Первозванівської селищної ради(фактично на межі нинішнього сміттєзвалища). Вартість майбутнього будівництва обраховується у 20 мільйонів Євро. За рік на заводі перероблятимуть до 100 тисяч тон сміття, не більше 50% від усього об’єму відходів лишатимуть для поховання, решта йтиме на переробку. Технологічним обслуговуванням займеться всесвітньо відома компанія «Віолє». Для місцевих жителів нове підприємство – це 130 робочих місць. Кваліфікація майбутніх працівників може бути різною в залежності від роботи, яку вони виконуватимуть. Якщо це переробка органіки – то це робота рівня працівника нафтопереробного комплексу, якщо говорити про сортування – це рівень звичайного промислового об’єкта. Весь процес на заводі напівавтоматизований.
ДП «Чисте місто» провело морфологічне дослідження та визначило, що Кіровоград протягом року виробляє близько 92 тисяч тонн сміття. Окрім того, навколо Кіровограда в радіусі 40-50 кілометрів є чимало населених пунктів, які також можуть налагодити збір та вивіз сміття на завод. Тож 100 тисяч тонн на рік, цифра не остаточна.
«Я вважаю, що саме в Кіровограді вдалося зробити якісний аналіз. Вони взяли всю геологію з підґрунтя звалищ, всю морфологію, яке сміття звозиться», – стверджує Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічнї ліги.
Для компанії інвестора – ТОВ «КОНЛЕР», зведення комплексу з переробки сміття це певний етап, раніше нічим подібним вони не займалися.
«Ми до цього подібними проектами не займалися, оскільки в Україні не побудовано жодного сміттєпереробного комплексу, – пояснює «Гречці» Володимир Попович, представник інвестора. – Наша компанія активно займається гідроенергетикою . Переробка сміття – цікава та перспективна галузь.
На сьогодні ми надали банківські гарантії у вигляді фінансових документів, залучили всесвітньо відому фірму «Віолє». Це технологічна компанія, яка може грамотно побудувати технологічний цикл, надати своїх інженерів з відповідним досвідом на етапі будівництва цього комплексу, консультації та участь у подальшій експлуатації підприємства».
Достеменно невідомо, коли кіровоградський комплекс почнуть зводити і скільки коштуватиме місту переробка сміття на ньому.
«Ми маємо подати документи міській раді, яка розглянувши їх, повинна затвердити і гарантувати, що протягом 15-20 років забезпечить поставку твердих побутових відходів на цей комплекс, – продовжує Володимир Попович. – Тариф затвердить національна комісія і за цим тарифам нам платитимуть за переробку».
Проте є кілька ключових питань, без вирішення яких роботи з початку будівництва сміттєпереробного заводу можуть не розпочатися.
Щоб переробка сміття в Україні стала реальністю, Верховна Рада повинна ухвалити кілька законів: «Місто платитиме за реально перероблене сміття і контролюватиме перевізник, а щоб він привозив відходи. Отримали об’єми, переробили, залишок повезли на звалище і за реально перероблене нам заплатили гроші, – пояснює Попович. – На сьогодні є три потрібних законопроекти, один розробила «ПР», два інших – опозиція. Перший закон регулюватиме адміністрування галузі, а два інших – компенсаторні механізми по тарифам».
Важливим є спосіб транспортування сміття на переробне підприємство, адже 100 тисяч тон сміття це навіть не сотні сміттєвозів. Інвестори припускають, що для цього будуватимуть окремі під’їзні шляхи. Проте ці витрати також увійдуть до загального тарифу. Думку жителів Первозванівки, на території селищної ради якої будуватимуть новий комплекс, довідатись не вдалося, адже жодного представника громади селища на обговоренні не було.
Коли комбінат з переробки сміття у Кіровограді запрацює, ще невідомо. За словами представника інвестора, для введення в експлуатацію потрібно близько трьох років, окупитися ж комбінат зможе за 7-10 років.
На думку експертів які взяли участь в обговоренні, підштовхнути депутатів для голосування за потрібні законопроекти мають і вже існуючі нововведення. Так з 1 січня 2018 р вступить у дію закон про заборону захоронення неперероблених відходів. Згідно цього документу в Україні буде заборонене захоронення неперероблених відходів, а самі полігони змусять оформлювати відповідні ліцензії.
Про серйозність планів зі зведення комплексу у Кіровограді зазначає і Олександр Хачатурян, начальник Головного управління ЖКГ Кіровоградської міської ради.
«Перед тим як виносити питання на громадське обговорення, були визначені певні речі. Втілити плани щодо будівництва сміттєпереробного заводу раніше заважала низка чинників, серед них – недосконале законодавство. На даний час визначено переможця конкурсу і все тепер залежатиме від його оперативності».
Валерій Лебідь
Фото автора