Кіровоградська свобода слова в програмі «МИ»

Серед присутніх – політики, держслужбовці, журналісти. Велика кількість запрошених на ефір (близько 20 чоловік) зіграла не на користь останнього, передача часто втрачала темп, а деякі гості не дочекалися можливості вставити свої «п’ять копійок».
Ті ж, кому пощастило висловитись, були доволі категоричними. Представники влади стверджували, що зі свободою слова все гаразд, опозиціонери ж наполягали на протилежному.

Генеральний директора КОДТРК Вадим Мурований, наприклад, розповів, що є частиною біло-блакитної команди, адже бачить реальні зміни. Олександр Дануца (сайт «Весь Кіровоград») спробував запевнити присутніх, що на їхньому сайті кількість згадувань про політичні сили незалежно від кольору, приблизно однакова. Щоправда він не зміг відповісти, які з цих згадок були позитивними, а які  – ні. До речі, не так давно Вадим Жоржович працював в «помаранчевій» команді, а Олександр Дануца – балотувався від «Нашої України».

Окремо можна розповісти про ведучого шоу Дмитра Кобця, який постійно оцінював висловлювання гостей студії: «це дуже погано», «так і є» тощо. Не давала йому спокійно жити й персона Валерія Кальченка, який того дня перебував у відрядженні в Донецьку: «Кальченко рушив до Донецька, а там сьогодні футбол…» – не двозначно зазначив на початку шоу ведучий.

Отже, акценти розставили відразу, фокусуючи увагу глядача на «ключових» моментах. Три негативні згадки про пана Кальченка були напевне частиною сценарію біло-блакитної команди, під яку вочевидь він і писався.Наступна маніпуляція від Дмитра Кобця про Валерія Кальченка: «Найбільше світлин в одному газетному номері було цілих вісім! Кого? Валерія Кальченка. Я не можу це зараз довести, але врізалося якось в пам’ять», – пригадує ведучий, перебиваючи Олену Армаш, заступника голови ВО «Батьківщина», яка відзначала велику кількість зображень в газетах лідера місцевих регіоналів Сергія Ларіна та інших членів його команди.

До речі, коли редакцію «Народного слова» очолила Валентина Бажан, у святковому номері від 30 грудня 2010 року журналісти «Гречки» нарахували 11 зображень Сергія Миколайовича … І на відміну від Дмитра Кобця, з легкістю можемо це довести. Таким чином ведучий у цій передачі виконував роль адвоката партії влади. Наприклад, коли Геннадій Рибченков, провідний журналіст тижневика «Україна центр» наводив факти, коли редактори районних газет відмовляли друкувати привітання до Дня Конституції представникам не від Партії Регіонів, Дмитро Кобець тут же припустив, що це «скоріше за все перестраховики в районах, які з власної ініціативи чинять подібні дії».

Редактору «Гречки» завбачливо приготували окреме запитання. Проте Валерій Лебідь відповів і на інші запитання, що обговорювались під час ефіру. Пропонуємо вашій увазі невелике флеш-інтерв’ю:

–  Чи існує проблема зі свободою слова на Кіровоградщині?

– На мою думку, на Кіровоградщині проблема свободи слова для ЗМІ фактично втрачає актуальність, адже на сьогодні більшість видань перетворилися на піар-агенції. І коли раніше журналісти вирішували – писати  джинсу чи ні, то сьогодні це питання отримало інший наголос – працювати в журналістиці чи ні.

–  Чому зникають яскраві імена в журналістському середовищі?

– Відповідь очевидна – журналістів фактично «б’ють по руках», часто використовують як біомасу. Яскравий приклад –нещодавнє відкриття «судинного центру» в Кіровограді. На захід назбирали повний автобус журналістів, які своєю присутністю створювали ажіотаж довкола події. Проте писати матеріали довелося не всім. Відстоявши «для губернатора» на відкритті,  у виданнях до друку пішов «правильний» матеріал під однією назвою, зоднаковою фотокарткою за підписом одного автора. Так стаття «Від серця – для серця» Олени Мітіної з’явились 21 червня 2012 року одночасно в чотирьох місцевих газетах: «Діалог», «Новини Кіровоградщини», «21-й канал», «Нова Газета». Якщо так триватиме і далі, то незабаром потреба в журналістах в нашому місті сягатиме нульової позначки.

– Чому публікації на «Гречці» інколи кардинально відрізняються за змістом від публікацій в інших ЗМІ? Зокрема, у випадку зі скандалом довкола перинатального центру, коли ваша публікація призвела до того, що до Кіровограду приїхала Раїса Богатирьова?

– Причина в тому, що ми пишемо правду і на відміну від більшості кіровоградських ЗМІ, не публікуємо замовних матеріалів. А до скандалу довкола «перинатального» «Гречка» має  опосередковане відношення. Ми лише написали об’єктивний матеріал і розмістили сюжет «5 каналу».
Ситуація з перинатальним центром яскраво ілюструє ситуацію довкола інформаційного простору Кіровоградщини і є, напевно, одним з найбільших проколів діючої влади. Після сюжету на «5 каналі» та публікації на «Гречці», кіровоградські ЗМІ розпочали компанію на підтримку діючої влади. Тоді виходили одна за одною позитивні публікації на цю ж тему.

Приїздить Раїса Богатирьова і слідом за нею коридорами центру йдуть журналісти, щоб відрапортувати всій країні про те, що все добре. Натомість напередодні приїзду високого гостя до перинатального центру не пустили  знімальну групу програми Максимум в Україні телеканалу «ІСTV».

Тож вочевидь маємо наявність подвійних стандартів для «своїх» та «чужих», і  свободу слова та доступ до інформації для обраних. Наступний випуск програми «МИ» дивіться в новому сезоні.

Олена Косів