Розписатись, довго жити і в копійку не влетіти
Закінчився Петрівський піст, отже, аж до Покрови триватиме гаряча весільна пора. І хоча сувора статистика говорить про те, що українці стали одружуватись менше, надаючи перевагу просто спільному проживанню, а декого лякає ще й високосний рік, РАЦСи без роботи не залишаються.
Зазвичай, підготовка наречених до весілля займає кілька місяців. Якщо хочеться швидше і без зайвих клопотів – можна довіритись інвент-агентству. Там для вас підшукають тамаду, оформлять зал за вашими побажаннями (кульками, квітами, льодовими фігурами і шоколадними фонтанами – будь-який каприз за ваші гроші), підберуть розваги і музичний супровід.
Наречена Оля з Кіровограду планує весілля на 45 гостей і вже може підрахувати, що й до чого.
Застілля в ресторані обійдеться їй майже в 16 тисяч гривень. За фото і відеозйомку вона віддасть 4500 грн. Одяг молодих, зачіска і макіяж – ще 10 тисяч з весільного бюджету. Обручки – незмінний атрибут − коштуватимуть парі чотири тисячі. Жива музика, тамада, весільна атрибутика – 3,5 тисячі. Прокат машини обійдеться в 300 грн. на годину. Оля каже, що це, звісно, ще не остаточна сума – попереду букет, організація виїзної церемонії (в ціні орієнтуються десь на 1200 грн.) і додаткові, незаплановані витрати. Разом виходить орієнтовно 45 тисяч гривень.
Не набагато дешевшим є і весілля за межами обласного центру. Щаслива наречена Альона розповідає, що весілля у рідній Михайлівці (Олександрівський район) обійдеться їй у понад 26 тисяч гривень. Щоправда гостей буде більше – 110 осіб.
Більшість наречених сходяться на думці, що гроші призначені для того, щоб їх витрачати і не шкодують коштів для шикарного свята. Молодята готові навіть брати кредит на весілля. Чи варто розповідати, що, як не сумно, шлюб може розпастись раніше, ніж буде виплачений подібний кредит. Часто наречені бідкаються, оплачують весілля батьки, а «хто платить, той і замовляє музику». От і опиняються на святі десятки малознайомих родичів і купа непотрібних процедур. Аргументують батьки це зазвичай традиційним для українців «а що ж люди скажуть» і намагаються показати всім родичам-сусідам, що їм для своєї дитини нічого не шкода.
Декому таки вдається переламати звичні устої. Так в інтернет-просторі кіровоградці пишуть про весілля на мотоциклах, хваляться своїми фото з весільного пікніка або загсу, куди наречені прийшли в буденному одязі.
Спогадом про своє ідеальне весілля ділиться Лада Свєтлова: «Отже, до моменту реєстрації офіційних відносин ми жили в цивільному шлюбі 12 років. Збирали гроші і купили квартиру, оформивши її у власність 50 на 50, зробили ремонт, помандрували по світу, назбирали грошей на авто, при цьому ніколи не влазили у кредити. Ну і, закономірно, прийшов момент, коли настала пора обзавестися нащадком. Ми підгадали дату реєстрації на день, який збігся з датою нашого знайомства (держмито за реєстрацію без церемонії щось близько 200 гривень). При цьому у мене вже було кілька тижнів вагітності, так що ми з чоловіком жартували, що одружуємося «по зальоту».
Про подію нікому не говорили, по-перше, не хотіли поки оповіщати про вагітність, по-друге, таким чином пропередити навіть найменші спроби родичів організувати будь-яке застілля.
Власне, в день “Х” ми одяглися у все біле, як лікарі, прихопили обручки з білого золота, куплені в одній із поїздок, сіли в таксі і вирушили в РАЦС. Розписуватися ми повинні були в безликій кімнатці з обшарпаними шпалерами, але нас це не бентежило. До моменту реєстрації був час, тому я вирішила, що коли я наречена − мені потрібен букет, купили на всі гроші, а залишалося у мене 90 грн. в гаманці. Пішли чекати чергу. Поки чекали, гортали альбом місцевого фотографа, що крутиться при загсі, і вирішили зробити кілька фото на пам’ять, тим більше, у майбутнього чоловіка в кишені залишалося гривень сто готівкою. Фотограф на радощах домовився з працівниками РАЦСу, і вони нам зовсім безкоштовно відкрили зал церемоній і розписали нас як годиться, правда, ми з чоловіком постійно реготали, так посміявшись ми і розписалися. Після цього маршруткою (за 4 грн) поїхали в наше знакове кафе, де посидівши гривень на 170, відсвяткували наше маленьке свято вдвох. Ну а потім пішки вирушили додому спати. А потім показали родичам фото. Зате того літа ми аж двічі з великим задоволенням з’їздили в Крим».
Дешево і сердито. Щоправда, і тут нашу героїню «розвели» на гроші. В пункті 1, статті 20 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» говориться: «За державну реєстрацію актів цивільного стану та за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і свідоцтв, що видаються у зв’язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану, справляється державне мито у розмірі, визначеному законом». Державне мито становить 85 копійок. Проте Кіровоградський центральний РАЦС просить за реєстрацію без церемоній 200 грн. Раїса Дайдакулова, начальник відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області, також переконує, що весілля за 85 копійок – це реальність, і водночас зазначає, що ми неправильно зрозуміли працівників загсу – за 200 грн. яка не яка церемонія, а буде. Начальниця запевняє – за час її роботи ще жодна пара сама, без гостей і просто розписатись не приходила.
Її переконання не розділяє молоде подружжя Галини і Валерія Баланів, котрі за отримання свідоцтва про шлюб без пафосу і гостей віддали в понад… 200 разів більше законної суми.
Отже, перед тим, як іти в РАЦС, варто озброїтись юридичними знаннями і твердо відстоювати свої права. Якщо пощастить, то стати чоловіком і дружиною ви зможете рекордно дешево.
У будь-якому випадку, як святкувати – обирати вам, але варто пам’ятати, що велика гулянка не є запорукою щасливого сімейного життя.
Настя Дзюбак
“Нова газета”
