Адвокат із Кропивницького претендує на посаду очільника Нацполіції (ФОТО)

Інформація про участь Усатенка у консультативному конкурсі на посаду голови Національної поліції України з’явилась на офіційному сайті Міністерства внутрішніх справ України.

За інформацією МВСУ, всього у конкурсі візьмуть участь 64 претенденти, юридичну освіту мають 59 із них, 18 – на сьогодні працюють у Нацполіції.

Сам конкурс стартує 18 січня. Відбуватиметься у п’ять етапів:

– І Етап. Вивчення поданих претендентами документів на відповідність базовим вимогам конкурсу:
• вища повна юридична освіта;
• стаж роботи в галузі права не менш як сім років;
• досвід роботи на керівних посадах не менш як п’ять років.

– ІІ Етап. Претенденти, які відповідають базовим вимогам конкурсу, проходять тестування.

– ІII Етап. За результатами розгляду резюме, мотиваційних листів та результатів тестування, Комісія шляхом голосування запрошує претендентів для проходження співбесіди.
– IV Етап. Проведення співбесід.
– V Етап. Претенденти, які успішно пройшли попередній етап, не пізніше ніж у триденний термін після оголошення результатів ІV Етапу конкурсного відбору повинні надати повний пакет документів передбачений частиною 1 статті 54 Закону України «Про Національну поліцію».

За результатами п’яти етапів конкурсу Комісія шляхом голосування визначає не більше трьох фінальних претендентів.

Список фінальних претендентів повинен бути сформований і переданий на розгляд Міністру внутрішніх справ України в якомога коротший термін, але не пізніше 15 лютого 2017 року.

Кандидат на посаду начальника Національної поліції України розповів «Гречці» чому бере участь у конкурсі і що змінив би в роботі поліції, якби очолив відомство. Першим ділом, на думку Усатенка, необхідно змінити структуру поліції, систему контролю та захисту самих правоохоронців.

СТРУКТУРА ПОЛІЦІЇ:
– Кримінально-процесуальний кодекс змінився, маємо новий Закон «Про поліцію», а от сама структура відомства залишилася радянською. Як радянська структура може забезпечити виконання законів, що прийняті значно пізніше? Зміни слід розпочинати знизу. До прикладу, райвідділ в якому працюють 40 чоловік, з них слідчих та оперативників, які реально займаються розкриттям злочинів – 15. Що роблять інші, поліцейські, які не бачать злочинців, чим вони займаються?

ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕНЬ, КОНТРОЛЬ:
– Зараз дещо змінено порядок призначень. Начальників обласних Управлінь НП призначає міністр ВСУ за поданням голови НП. А начальників райвідділів призначає начальник обласного управління НП. Фактично начальник Нацполіції впливу на райони немає. Тож слід повернути практику, коли голова НП призначає начальників обласних управлінь та райвідділів. З’явиться хоч якась система контролю, але до справді ефективної роботи цих підрозділів ще довгий шлях.

ЗАХИСТ ПРАВООХОРОНЦІВ:
– Окрім того, сьогодні ніхто зі співробітників поліції незахищений і від власного керівництва в тому числі. Відомий приклад – негативна суспільна думка про колишній спецпідрозділ «Беркут». Всі говорять, які вони погані, що били на Майдані людей, але ніхто не говорить про те, що їм дали такий наказ. Хто з них міг відмовитись від виконання такого наказу і що б їм за це було?

– Необхідно убезпечити співробітника, щоб він міг спокійно відмовитись і у нього була система захисту якщо він такий наказ не виконуватиме. Це ж не армія, а міліція, тут команда «Фас» не діє.

– Все, що робить співробітник поліції – це захист одних громадян, але з іншого боку – порушує права інших громадян. І співробітник поліції зобов’язаний приймати рішення самостійно: робити мені це, чи не робити? Послатися на те, що мені віддали наказ – це не варіант, адже Конституція чітко говорить: виконання завідомо неправомірного наказу – це відповідальність того, хто його виконує. Система захисту у випадку невиконання наказу, або у разі, якщо він завідомо неправомірний, відсутня. Тобто, якщо начальник сказав, то хтось обов’язково це має зробити, хто зробив, той несе відповідальність. Цю систему слід впровадити принаймні на рівні наказів, щоб систематизувати всі можливі варіанти і щоб було зрозумілим: який наказ має право віддавати начальник, а який – ні, і як має реагувати підлеглий.

Довідково:
Усатенко В’ячеслав Юрієвич, 1977 року народження. З 1994 по 2012 рік присвятив роботі в правоохоронних органах:

• 1994 – 1997 – Херсонське училище міліції;
• 1997 – 2001 – працював на посаді дільничного та старшого дільничного;
• 2001 – 2003 – Національна академія внутрішніх справ;
• 2003 – 2003 – начальник КСМ (Кримінальна міліція у справах неповнолітніх);
• 2003 – 2011- юрисконсульт, старший юрисконсульт, головний спеціаліст сектору юридичного забезпечення У МВС у Кіровоградській області;
• 2011 – 2012 – заступник начальника міськвідділу міліції в м. Олександрія;
• 2012 – 2013 – головний спеціаліст, юрист – консулат міграційної служби;
• 2013 – 2014 – юрисконсульт приватної корпорації;
• 2014 – 2016 – помічник адвоката;
• 2016 – адвокат.