Чекала 30 місяців: мати з Кропивницького зустріла звільненого з полону сина
Звільнених з російського полону українців і українок ввечері 18 жовтня зустрічали їхні рідні та близькі. У групі людей в очікуванні стояла і пані Лідія, яка приїхала з Кропивницького з надією зустріти серед звільнених сина Андрія.
Репортаж із зустрічі звільнених з полону з їхніми рідними і близькими опублікувало hromadske.ua.
Нагадаємо, що 18 жовтня у рамках 58-го обміну вдалося повернути з полону 95 українських захисників і захисниць з полону. Серед них 48 людей отримали так звані «вироки» від росії.
Зустрічати звільнених з полону приїхали люди з різних міст. Військові сподівалися побачити побратимів, родини — своїх близьких. На той момент списки звільнених з полону людей ще не були відомі.
Серед людей, які чекали на автобус зі звільненими була і пані Лідія, яка приїхала з Кропивницького.
«Я чекаю сина Андрія, він у полоні 30 місяців. Навіть якщо його цього разу не буде, я зустріну інших — його побратимів, друзів. Я рада за кожну дитину, яку сьогодні повернуть», — поділилася вона.
Жінка розповіла, що її син Андрій служить у 36-й окремій бригаді морської піхоти. У полон окупанти захопили його 11 травня 2022 року, коли він боронив Маріуполь.
Лідія розповіла, що це вперше вона на зустрічі звільнених з полону. Вона не знала, чи зустріне свого сина. Вирішила приїхати, бо під час попереднього обміну звільнили інших морських піхотинців, які служили разом з Андрієм.
«Тут стільки людей, які знають мого Андрія! Ось хлопець каже, що разом на гауптвахті сиділи», — посміхається вона.
За деякий час до прибуття такого очікуваного автобуса пані Лідії зателефонували й офіційно повідомили, що серед звільнених є її син Андрій.
«Я чекала 30 місяців. Андрій — кадровий військовий, він боронить Україну з 2014 року. Пройшов Дебальцеве та Іловайськ. Був на ротації, коли почалася повномасштабна війна, тож він з побратимами зайшов у місто і обороняв Маріуполь», — розповіла вона.
Нарешті автобус підʼїхав, і з нього на рідну українську землю ступили вільні люди. Люди кинулися обіймати рідних і близьких: було чутно фрази «дивись, це ж тато!», «рідненькі мої, нарешті!», «я тебе так чекала», «мам, я вдома — сам ще не вірю в це».
Сина пані Лідія зустрічала, розгорнувши прапор 1-го батальйону 36-ї бригади.
У нього з на плечах був український прапор.
«Рідненький мій, так схуд!», — казала пані Лідія, обіймаючи сина.
Весь репортаж із зустрічі звільнених з полону українців 18 жовтня дивіться у відео:
Раніше «Гречка» розповідала, що у Кропивницькому 13 жовтня відбулася акція на підтримку українських військових, яких утримують у російському полоні.
