Чому насправді заглохло будівництво ядерного заводу на Кіровоградщині?
Перша спроба спільного російсько-українського проекту з будівництва заводу ядерного палива на Кіровоградщині закінчилася сумно.
Після трьох років організаційних підприємств, наприкінці 2013 року Україна не знайшла $42 млн для внесення до статутного фонду СП після емісії. Російська частка кілька місяців «провисіла» на спільному рахунку, і в січні 2014 року її повернули засновнику.
Минулої осені й зими міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький слізно розповідав, що в бюджеті грошей на проект нема. Зате, як відомо, вже навесні 2014 року в одній із квартир самого Ставицького було виявлено $5 млн готівкою і 42 кг золота.
Сьогодні територія під будівництво заводу в Кіровоградській області представляє собою досить сумне видовище − розкидана земля, вирубані дерева, покинуті кухоньки і техніка.
З іншого боку, росіяни лукавлять, коли стверджують, що мова йде тільки про проблему внесення грошей до статутного фонду СП. Російська сторона майже відразу ж після перемоги в тендері стала намагатися змінити свої конкурсні обіцянки. Як вдалося дізнатися Forbes, росіяни хочуть відмовитися від однієї з головних преференцій, заради якої Україна й погодилася будувати завод − ізотопного збагачення урану.
На цю стадію припадає до 40% вартості палива. У конкурсній документації передбачено, що Росія продає нам свою ліцензію на даний технологічний процес і постачає необхідне обладнання. Під цей переділ Україна погодилася збільшити потужності заводу в півтора рази від необхідних країні, в розрахунку на продаж надлишків у треті країни. Сьогодні Росія пропонує, щоб цей переділ проводився на її території і на її потужностях, а Україна цю продукцію купувала.
У Міністерстві енергетики та вугільної промисловості Forbes повідомили, що сьогодні контакти з росіянами зосереджуються навколо «купівлі ліцензій на технологію виробництва російського ядерного палива». На якій стадії ці переговори і від чого залежить вирішення, Forbes дізнатися не вдалося. Втім, в України є «пов’язані контракти» з Росатомом, які дозволяють «тиснути» на російську сторону і вимагати виконання конкурсних умов щодо заводу ядерного палива. Принаймні, в мирний час.
Хоча, як мимохідь зауважив один з атомних чиновників, у Westinghouse у Швеції є дві неповних лінії, які вони могли б передати в Україну. Всерйоз такий варіант ніхто ще не розглядав, але спеціалісти про нього знають.
