Історія кредитів без зобов’язань: кіровоградку розвели на гроші, яких вона не отримувала (ФОТО)

Жінка розповідає, у листопаді 2013 року прийшла до кредитної спілки позичити 3 тисячі гривень на операцію для доньки. Уклала договір, отримала гроші, однак згодом дізналась, що позичила кошти у фізичної особи.
«У спілці все відбулось дуже швидко. Зі мною спілкувалась молода жінка Ірина. Яке в неї прізвище я не знаю, зараз не можу згадати і те, як вона виглядала. Вона довго з кимось зідзвонювалась і в результаті ми підписали договір. Як вже потім я дізналась, позичали гроші у фізичної особи Комарова Антона Олексійовича. Я не знаю хто він, я з ним не спілкувалась. Я підписала договір, написала розписку і ми вийшли з Іриною до банкомату. Вона видала мені 3, 5 тисячі гривень, 500 з яких забрала за свої послуги. Ні термінів погашення кредиту, ні відсотки ми не обговорювали. Цього не вказано і в договорі. Тепер цей Комаров позивається до мене і вимагає, щоб я повернула йому 13 700 гривень, яких я не отримувала. Усе тіло кредиту я погасила ще в березні цього року, перераховуючи гроші на картку Комарової Наталії Сергіївни», – розповідає Ірина Дядюра.

Жінка розповідає, підписувала договір на суму 13600 гривень. На таку ж суму писала і розписку. Чому підписувалась під сумою, яка їй була не потрібна, пояснює: «Решту грошей нам обіцяли потім віддати». Боржниками перед спілкою стали і двоє поручителів Ірини. Згідно з їхніми розписками, вони мають повернути позикодавцю по 12 600 гривень. У розписках поручителів йдеться про те, що вони мають віддати ці гроші у разі якщо основний договір не буде погашений в повному обсязі.

Ірина розповідає, що про борг дізналась вже в суді, де відкрили справу за позовом Антона Комарова до неї, її доньки та одного з поручителів. Справу слухають у Кіровському районному судді м. Кіровограда. Наразі, говорить представник Ірини в суді Роман Швець, позовну заяву Антона Комарова, який проживає у Дніпропетровську, прийнято до розгляду, вивчено матеріали справи і досліджуються докази. Юрист розповідає, подібних справ тільки у Кіровському суді слухається з десяток. Цей договір був укладений доволі правильно з юридичної точки зору і виглядає ніби мешканка Кіровограда позичала гроші особисто в Дніпропетровську.

«У Кіровському суді таких справ, за моїми даними, близько десятка. Тож цей випадок не поодинокий. Все робиться під виглядом нібито кредитної спілки. Потрапляє туди звичайна особа і стає заручником обставин. Людям дають зразки розписок, договорів, вони їх просто переписують і в результаті стають боржникомами. Тільки незрозуміло, як ці особи, не банківські установи, без заключення договорів позики через нотаріальні установи можуть видавати гроші».

Разом з тим, наголошує Роман Швець, факт передачі усіх коштів має відбуватись у момент підписання договору. У даному разі це було порушено, тож жінка подала зворотній позов про визнання договору позики недійсним. Водночас вона написала заяву до міліції про шахрайство.

Наразі в готелі «Київ» жодна кредитна спілка офіс не орендує. За словами директора КП «Центр- готель» Миколи Швеця, у 2013 році в приміщенні мали офіси 2 такі спілки. Чи пов’язана якась з прізвищем кредитора, що озвучує Ірина, на підприємстві обіцяють повідомити лише після розгляду офіційного запиту.

Натомість «Гречці» вдалось телефоном поспілкуватись з самим Антоном Комаровим. Підприємець розповідає, живе і працює в Дніпропетровську, має кредитну спілку і як приватна особа має дозвіл на видачу грошей під розписку. Запевняє, подібні заяви пов’язані з тим, що людина не може сплатити борг, який взяла у свій час.
«Я не пам’ятаю кому і де я позичаю гроші. В мене багато клієнтів. Цим займаються мої юристи, вони можуть підняти документи. Люди, коли беруть гроші, готові на все, а як приходить час віддавати, то вони біжать до журналістів, адвокатів, щоб не віддавати ті гроші. Все документально підписувалось, людина знала на що йде. Нехай суд скаже, хто правий, а хто ні. Якщо я з рішенням буду незгоден, я подам апеляцію. Якщо погоджуватимусь, рішення піде до виконавчої служби за стандартною схемою. Людина винна грошей, а не хоче їх віддавати. Що я ще можу сказати?», – прокоментував «Гречці» Антон Комаров.
Юрист Роман Швець наголошує, що при оформленні подібних договорів необхідно перечитувати усі документи, особливо звертати увагу на суми, під якими підписуєтесь. Водночас, якщо доводиться стикатись з подібними кредитними спілками чи окремими особами(в обох випадках дають кредити без обов’язкового подання довідок про доходи – ред.), перевіряти чи мають вони дозволи на ведення такої діяльності.

Роман Швець впевнений, що знайшовши боржників, які мають однакові історії, можна спільними зусиллями повернути хід розслідувань справ проти позивачів-кредиторів. Тому закликає людей, які потрапили у «кредитну пастку» з подібними іменами, звертатись за телефонами 0952408469 й 0987016797.