Його дратував плач: як на Кіровоградщині добилися довічного для вбивці немовляти

Джерела: Єдиний державний реєстр судових рішень, Telegram-канал Кіровоградської обласної прокуратури.

Що виявили на місці трагедії

У перший тиждень вересня 2019 року до поліції на Кіровоградщині надійшов дзвінок. Жінка повідомила, що її співмешканець кілька разів вдарив її 8-місячне немовля, внаслідок чого дитина померла. На місце події виїхала слідча група та експерти. В одноповерховому будинку на подвір’ї стояв дитячий візок. На ліжку у гостьовій кімнаті виявили тіло немовляти у рожевій кофтинці та штанах. У дитини було видно великий синець на голові.

Згодом судово-медична експертиза встановила, що дитина померла від тяжкої закритої травми голови. Також на тілі виявили синці, та опіки на грудях.

Що розповіла матір

Слідчим, а згодом і в суді, матір немовляти розповіла, що з обвинуваченим познайомилася у 2019 році. З серпня того ж року вони почали жити разом — вона з маленьким сином, він і його мати.

Під час слідчого експерименту матір немовляти розповіла, що за день до вбивства її співмешканець ходив на прогулянку з її молодшим сином у візку. По поверненні вона помітила садна на щоці, на лобі, на щічках дитини. На запитання, що це таке, співмешканець відповів, що не знає — мабуть, немовля випало з візка і вдарилося. Почалася сварка, під час якої чоловік підійшов до немовляти і вдарив його по руці.

За день до сварки вона бачила сліди на грудях молодшого сина, проте не знала, звідки вони.

Як співмешканець б’є немовля, вона не бачила — до того трагічного дня, коли він на її очах тричі вдарив дитину головою об шафу. Та він постійно казав, що його дратує плач її молодшого сина.

Які версії подій озвучував обвинувачений

Під час слідчого експерименту тоді ще підозрюваний у вбивстві розповів, що того дня він вийшов у магазин, коли його співмешканка прийшла додому з прогулянки з сином і залишила візок на подвір’ї будинку. Коли він повернувся з магазину, то сусідка зробила зауваження, що дитина на сонці і варто перекотити її в затінок.

Він це і зробив, та візок начебто перекинувся, і немовля впало на землю. Він підняв його, поклав назад у візок і лишив на подвір’ї. Через декілька годин він виходив з будинку і побачив, що візок знову перевернутий і дитина лежить на землі. За його словами, він взяв дитину на руки, заніс додому, сказав жінці, що дитина впала. Та потім у немовля почали синіти та біліти ручки. Тож він викликав «швидку», і вони пішли до магазину — назустріч медикам.

«До приїзду швидкої він сміявся та був живим», — сказав він слідчим.

Медики «швидкої» по приїзді констатували смерть дитини. Пізніше на запитання слідчих, звідки ж опіки на грудях з’явилися, чоловік запевнив, що то він купав дитину і, мабуть, тоді ненароком обпік.

Вже у суді обвинувачений провину не визнав, але розповів вже іншу історію. За його словами, він не жив разом з матір’ю немовляти. Що вони просто були знайомі, і якось вона прийшла до нього з двома дітьми чаю попити. Вони разом прогулялися зустріти його маму з автобуса. А потім його мати сказала, що хай жінка у них переночує.

Наступного ранку, як він розповів, жінка начебто зранку пила алкоголь з його матір’ю, поки він ходив за молоком для немовляти, а він же не пив того дня. Коли повернувся з молоком, то побачив перевернутий візок на подвір’ї. Він взяв дитину на руки, заніс у дім і поклав на ліжко. Згодом побачив, що дитина блідне і хрипить, сказав викликати «швидку», медики якої констатували смерть.

І додав, що дитину не бив, ніколи не купав і взагалі лише раз брав на руки — вже мертвою, з рук медиків, коли жінка знепритомніла від почутого.

Під час судових дебатів додав, що синців чи опіків на дитині не бачив і що то, мабуть, жінка сама впустила дитину.

Запис з прихованої відеокамери

Вже у суді сторона обвинувачення надала серед доказів відеозапис, зроблений з прихованої відеокамери. Обвинувачений про спостереження не знав, тому розповів зовсім іншу версію подій.

На відеозаписі звучали його слова про те, як він бив і жбурляв дитину, коли та плакала і коли співмешканка не бачила. Як штовхав візок зі злістю, і він перевертався разом з немовлям, а він потім сказав співмешканці, що то візок сам перевернувся. Що накривав немовля ковдрою, щоб приховати садна. Як вдарив дитину головою об стіну, бо вона плакала.

Перший вирок — 15 років

Під час суду в першій інстанції сторона захисту обвинуваченого намагалася спростувати свідчення матері немовляти, начебто через її неналежне ставлення до батьківських обов’язків та розумову відсталість. Проте її свідчення підтвердилися висновками експертиз та показаннями інших свідків. Наприклад, завідувачка фельдшерсько-акушерського пункту, яка проводила патронатний супровід родини, розповіла, що жінка з немовлям і старшим сином жила зі своєю матір’ю. Що жінка хоч має низький рівень освіти, та за дітьми доглядала, вони були охайні і нагодовані. Що ще в серпні 2019 року приходила робити щеплення дитині, а після перевіряла реакцію на вакцинацію. Немовля хоч і народилося раніше терміну, проте було фізично здоровим. Та 24 серпня під час чергового візиту матір жінки їй повідомила, що та з дітьми переїхала жити до співмешканця. Після цього вона її не бачила.

Родина з двома дітьми протягом року була на обліку Служби у справах дітей, двічі на місяць її навідували соцпрацівники. На суді представник служби вказав, що на обліку вони перебували через погане матеріальне становище, а не через неналежне виконання батьківських обов’язків.

Староста села, в якому сталося вбивство, засвідчила, що також відвідувала родину з дітьми. Що матір двох дітей начебто має порушення інтелектуального розвитку, проте виконувала всі вказівки фельдшера та соцпрацівників. Діти були не завжди охайні, адже родина бідна, проте нагодовані, вдягнені, не мали ознак насильства. Родину обвинуваченого вона знає, жодних скарг на нього від односельців не надходило.

У суді озвучили й іншу характеристику обвинуваченого — як працьовитого та товариського чоловіка, та водночас некоректного у спілкуванні з оточуючими та неврівноваженого, такого, що вживає алкоголь.

Судова експертиза встановила, що обвинувачений психічним захворюванням не страждав і не страждає. Міг усвідомлювати свої дії і керувати ними, тому є осудним.

Те, що чоловік був п’яним під час вчинення злочину, що є обтяжуючою обставиною, під час розгляду справи в суді першої інстанції підтвердження не знайшло.

Врахувавши всі факти, суд виніс вирок — винний у вбивстві дитини. Покарання — 15 років позбавлення волі. У термін слід врахувати той час, який засуджений перебував за ґратами в межах запобіжного заходу, тобто з арешту 12 серпня 2019 року.

Цей вирок винесла колегія суддів Благовіщенського районного суду Кіровоградської області 13 листопада 2025 року.

Апеляція і довічне

Кіровоградська обласна прокуратура подала апеляційну скаргу на цей вирок. У скарзі прокурор вказував, що суд першої інстанції не врахував обтяжуючих обставин, і тому вирок треба скасувати та призначити покарання у вигляді довічного ув’язнення.

Під час розгляду справи в Кропивницькому апеляційному суді представник обвинувачення зауважив, що засуджений знущався над дитиною в різні способи. Те, що він був п’яним, коли вбив дитину, підтверджується, у тому числі, показаннями потерпілої.

«Безжалісність та звірство скоєного злочину підкреслює відсутність співчуття, милосердя та людської моралі в обвинуваченого. Не встановлено жодних обставин, які б пом’якшували покарання. І його посткримінальна поведінка: ні каяття, ні визнання вини, жалю за скоєним, навіть мізерного шкодування — абсолютно нічого. Лише бажання уникнути відповідальності», — заявив прокурор.

І додав, що суд першої інстанції при призначенні покарання не врахував повною мірою ступінь тяжкості вчиненого злочину та обставину, що обтяжує покарання.

Колегія суддів погодилася з доводами прокурора.

«Обставини вчиненого злочину, дані про обвинуваченого та його посткримінальна поведінка свідчать про те, що він становить постійну і серйозну загрозу для суспільства. Це саме виключний випадок, коли виправлення засудженого в іншому порядку неможливе, а інше, менш суворе покарання, окрім як довічне позбавлення волі, не здатне забезпечити захист суспільства і справедливість», — йдеться у судовому документі.

Тож 15 квітня 2026 року Кропивницький апеляційний суд скасував покарання обвинуваченому, винесене першою інстанцією, та ухвалив нове — довічне позбавлення волі.

Вирок набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржений у касаційному порядку до Верховного Суду, безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців.

Раніше «Гречка» розповідала про резонансну справу щодо юнака, якого утримували та катували протягом майже трьох років на базі фермерського господарства у Бобринецькій громаді. 

Ілюстративне фото не відображає реальної ситуації та створене за допомогою ШІ.