Кіровоград: сповідь “екстреміста”(ФОТО)
Почнемо з того, що по своїй суті, я абсолютно миролюбна людина. Був. На початку Євромайдану, коли я ще з затамованим подихом слухав виступи лідерів нашої «опозиції», то приклад Ганді викликав в мене захоплення. Але з часом приходило розуміння, що то трохи не наш шлях.
Знаєте, дуже легко розмірковувати про мирний протест, сидячи у теплій квартирі перед телевізором.
Але спробуйте лишитися з такими поглядами, проживши хоча б 10 діб на майдані у наметі. На протягах, у постійно вогкому одязі, коли тебе облили з водомета і ти не можеш висушитися та обігрітися. Коли вночі в наметі третю ніч підряд 5 градусів тепла (бо для однієї буржуйки скінчилося пальне) тебе трусить і тіпа, а м’язи зводить корч від постійного переохолодження. Кашель душить до ригачки, горло болить що голос майже пропав. На вулиці -21, і тобі треба йти охороняти барикади. Мився ти…вже й сам не пам’ятаєш коли. Може тижня з 2 тому. В пам’яті спливає випадок як пропали 2 хлопця з намету, хтось запросив їх до себе прийняти душ і вже 5 днів їх немає. Їх речі вже склали в кут намета. Та тішиш себе думкою що вони просто вирішили раптово поїхати додому.
Не відчуваючи ні смаку, ні запаху механічно жуєш шмат сала з часником, перед цим спробувавши хоч трохи відтерти чорні руки снігом… хоча кому ти брешеш, тебе так злякав холод в онімілих пальцях, що ти без сумнівів забиваєш на гігієну і рук не мив вже кілька днів. Холод фізично відчувається як біль, болить усе тіло і уся шкіра.
І тут на екрані чи сцені з’являються випещені пики які розповідають про чергові «перемовини». Пики, які чомусь вирішили жити у тепленьких хатках, а не у наметі на майдані. Які мали можливість побритися і прийняти душ. Які штучно створили між типовим мешканцем майдану і собою прірву. Прірву у сприйняті та відчутті ситуації.
Можна перелічити купу пунктів чому Україні не підходе шлях Ганді. І путінські холуї поступаються представникам Великобританії у шляхетності, і менталітет у українців трохи інакший, і чекати багато часу зовсім не надихає.
Для мене основним пунктом стало те що в Україні не тропічний клімат як у Індії. І кожна доба морозу спустошує наші ряди. Гей, лідери опозиції, ви знаєте скільки за минулий тиждень на майдані людей захворіло бронхітом, пневмонією… чи отримали банальне переохолодження???
Я тут зовсім не закликаю до екстремістських дій. Але!!!!!!!! Якщо ви вже вирішили домовлятися – то домовляйтеся швидше. Кожну добу очікування паляться автомобілі активістів. Кожну добу хтось безслідно зникає. Кожну добу когось заарештовують. З кожною добою ми стаємо злішими. І злішими.
За матеріалом “Гречаного блогу” Ярослава Безменова
Фото: Валерій Лебідь
