Кіровоградщина: така таємнича децентралізація вже стартувала
За останній рік термін «децентралізація» для українців став не менш звичним за «АТО», «добровольчі батальйони» тощо. Але провівши невелике опитування серед свої читачів, журналісти «Гречки» зрозуміли, що насправді децентралізацію більшість з них уявляють як таке собі «укрупнення», хоча дехто зазначив «залишаються податки на місцях», «більше прав для місцевих громад».
Більш кваліфіковані відповіді представників влади. Так член виконкому Кіровоградської міської ради Олександр Цертій вважає, що суттю децентралізації є реалізація головного принципу субсидіарності – соціальні проблеми, у разі можливості їх розв’язання, можна буде вирішувати на найнижчому, максимально віддаленого від центральної влади рівні, на місцях. «Функція центральної влади повинна при цьому полягати в контролі і у вирішенні тих проблем, які не можуть бути ефективно вирішені на місцевому (локальному) рівні. Якщо такий механізм запрацює – територіальні громади зможуть ефективніше контролювати і впливати на важливі процеси у їхньому регіоні», – переконаний кіровоградський політик.
Щодо перерозподілу фінансових надходжень від центрального бюджету до місцевого, то про фінансовий зиск або втрати конкретно для Кіровограда, то про це говорити рано, зауважує Олександр Цертій: «Є багато питань, які вимагають глибокого економічного аналізу з урахуванням прийнятих законів і можливості прийняття рішень на рівні місцевої влади. При цьому не треба забувати, що у сьогоднішній системі більше половини надходжень до бюджету нашого міста (загальний бюджет міста на 2015р. – більше 1 млрд. грн.) – це різні субвенції, компенсації і т.п., що не додає особисто мені оптимізму в цьому питанні»…
З оптимізмом дивиться у майбутнє Голова Кіровоградської обласної ради Олександр Чорноіваненко. Він певен, що “найголовніше у реформі – це передача повноважень та фінансів на для їх забезпечення від державних органів влади органам місцевого самоврядування, що дасть можливість ефективно вирішувати місцеві питання безпосередньо в селі, селищі чи то місті. Значні переваги отримають об’єднані громади, бюджети яких прирівняються до бюджетів міст обласного значення, а саме: держава бере на себе повну відповідальність щодо надання освітніх послуг загальноосвітніми навчальними закладами, забезпечення медичного обслуговування населення фінансування державних програм соцзахисту”.
Натомість громадські активісти основним у децентралізації вважають створення механізму впливу громади на прийняття рішення щодо її ж життєдіяльності. «Від децентралізації очікую, що всі права і місцеві податки по життєдіяльності громад будуть саме у громад. Громадяни вирішують самі свої проблеми через громади, контролюють їх органи, висловлюють недовіру демагогам і хабарникам. А переваг ще не видно і, скоріше всього не буде відчутно тривалий час» – вважає місцевий громадський діяч Анатолій Войний.
Спроба №…
Насправді ж розмови про децентралізацію розпочалися далеко не рік тому. Останні два десятиліття в Україні про це раз по раз згадували представники різних урядів і політичних сил. Одна з них навіть взяла собі назву в честь цієї ідеї – «Партія регіонів», але, прийшовши до влади у 2010 році, проголошувана нею децентралізація на практиці обернулася погано завуальованою «доцентралізацією»: диктат Києва посилився, а владна вертикаль закріпилася. В результаті якість і доступність соціальних послуг значно знизилися, обізнаність населення в питанні для чого потрібні місцеві ради і яка з них користь стала настільки низькою, що «децентралізація» викликає в кращому випадку нерозуміння, в гіршому – несприйняття як у звичайних громадян так й у голів місцевих рад.
Так, скажімо, ідею того, що до Кіровограда для створення громади ймовірно приєднаються 52 навколишніх села, більшість сільських голів сприйняли без ентузіазму. При цьому чиновники переконують, що села об’єднавшись з Кіровоградом матимуть централізоване водопостачання, відремонтовані дороги та за кошти громади будуть утримувати школи і дитячі садочки.
Децентралізація: все доступно?
Насправді ж суть децентралізації проста: укрупнити нижню ланку системи місцевого самоврядування, паралельно наділивши відповідні органи влади реальними адміністративними та фінансовими повноваженнями. І саме за таким принципом організована влада на місцях у більшості країн Центральної і Східної Європи. За інформацією аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», для нас найцікавішим може бути досвід Польші, адже саме з польської реформи «списана» українська концепція децентралізації. Базовими одиницями в Польщі є гмина, повят, воєводство. В Україні, відповідно: громада, район, регіон. В наші нові громади входитимуть близько 22 населених пунктів. Територія громади повинна бути досить компактною, щоб “швидка допомога” і пожежна бригада доїжджали в будь-яку точку не більше ніж за 30 хвилин і щоб не було “депресивних” населених пунктів, віддалених від центру більш ніж на 15-20 км. Громади планується наділити основними повноваженнями: управляти майном, що є в комунальній власності; затверджувати бюджет відповідної громади і контролювати його виконання; затверджувати програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролювати їх виконання; встановлювати місцеві податки і збори; забезпечувати реалізацію результатів місцевих референдумів; утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснювати контроль за їх діяльністю.
В районі ж від центру до будь-якої точки повинно бути не більше години їзди і він повинен бути економічно заможною територією з чисельністю населення 150-200 тис. Район буде виконувати приблизно 10% від загальних повноважень місцевого самоврядування, з акцентом на охороні здоров’я і школах-інтернатах.
В третьому ж рівні, регіональному, нічого не зміниться. Правда державні адміністрації передбачається взагалі скасувати: замість них будуть створені префектури зі значно скромнішими повноваженнями. Вони і займатимуться регіональним розвитком; розвитком обласної інфраструктури, культури, спорта, туризму; професійно-технічною освітою та високваліфікованим медичним забезпеченням.
Є пункти реформи, які у експертів викликають побоювання щодо ефективності здійснення реформи. Найбільшу критику викликає система конституційного нагляду і загальної координації територіальних органів центральної влади та самоврядування. Лишається відкритим і питання про місцеві референдуми, права громад на безпосередню участь у самоврядуванні, а також визначення суті «первинної громади» у столиці та містах-мільйонниках. Але переконатися у ефективності реформи доведеться вже на практиці. Так 14 серпня Кіровоградська обласна рада першою в Україні затвердила)?) рішення про утворення об’єднаних територіальних громад у Малій Висці та в Бобринці та призначення там перших місцевих виборів депутатів міських ради та міських голів об’єднаної територіальної громади Маловисківського та Бобринецького районів Кіровоградської області. Процес розпочато.
Наталя Андрусенко, Зоя Лебідь
