Масштабні паводки 1980 року у Кропивницькому: як це було та чим схоже на 2026
У Кропивницькому за 16-17 лютого 2026 року паводки спричинили підтоплення значних територій. Востаннє значне підтоплення у місті було у 1980 році. Про ті події, що їх спричинило та які були наслідки розповідаємо на «Гречці».
Джерела: коментар «Гречці» академіка Миколи Сухомлина, архів «Гречки», портал «Дозор», історичні фото із Facebook-сторінки спільноти «Кіровоград Кропивницький Kirovograd».
Чому у 1980 році майже затопило центр міста
Причини паводка, який стався 46 років тому, були подібними до тих, які склалися нині.
Посадовець Кіровоградського обласного управління водних ресурсів Олександр Бойко раніше в коментарях порталу «Дозор» розповідав, що у 1980 році запаси снігу у тодішньому Кіровограді були незначні, але тоді збіглися у часі три фактори.
«По-перше, була промерзла земля; по-друге, відбулося різке підвищення температури повітря; по-третє, пішов дощ. Майже вся тала і дощова вода, не всмоктуючись в землю, стікала в річки. У верхів’ях Інгулу тоді прорвало греблі кількох ставків і потужний потік води пройшов через Кіровоград. Через місто за добу проходило 16 мільйонів кубометрів води. Половина центральної частини міста була затоплена протягом двох тижнів“, – згадував Олександр Бойко.
Масштаби підтоплення 1980 у Кропивницькому
Детальніше про ті події у коментарі «Гречці» розповів академік та посадовець тодішньої обласної ради Микола Сухомлин. Він зазначив, що йшлося про масштабні підтоплення в центральній частині міста. Орієнтовно постраждали близько 400 будинків, які потребували або капітального ремонту, або відновлення, а подекуди й нового будівництва.
Микола Сухомлин уточнив, що підтоплення охопили забудову вздовж річки Інгул — від району ТЕЦ у напрямку насосної станції на Бобринецькому шосе. У зоні ризику опинилися території поблизу підприємств, зокрема заводу «Цукрогідромаш», заводу дозуючих автоматів, заводу імені Таратути, а також прилеглі житлові квартали.
«Підтоплення були значними. Вода доходила до набережної майже до вулиці Винниченка», — пригадав академік.
Йшлося як про індивідуальну забудову, так і про багатоповерхові будинки. Водночас, за його словами, жоден багатоквартирний будинок не був зруйнований повністю.
«У багатоповерхівках постраждали перші й цокольні поверхи, але повного руйнування не було», — уточнив академік.
Підтоплення зачепили тодішні вулиці Пушкіна та Чапаєва, однак найбільше постраждав лівий берег Інгулу.
За його словами, через високий рівень води рух центральними вулицями був ускладнений. Тоді організували перевезення людей великогабаритним транспортом через міст по Великій Перспективній (тоді Карла Маркса) — від перехрестя з Преображенською до обласного суду на проспекті Європейському (раніше Велика Пермська).
Микола Сухомлин наголосив, що ситуація вимагала системної реакції міських служб і рішень комісії з надзвичайних ситуацій, адже масштаби підтоплень були безпрецедентними для центральної частини міста.
За його оцінкою, активна фаза підтоплення тривала приблизно до десяти днів. Водночас ліквідація наслідків розтягнулася на роки.
«Мабуть, сама ситуація тривала днів із десять, а наслідки ліквідовували два–три роки, якщо не більше», — сказав Сухомлин.
Яке знайшли рішення, щоб підтоплення не повторилися
Водночас після цієї події інженерні рішення переглянули. За словами академіка, під час подальшого проєктування інженерних комунікацій, зокрема зливової та господарської каналізації, вже враховували ризики паводків, особливо на правобережній частині міста.
Після повені фахівці інституту «Укрюжгіпроводгосп» отримали завдання розробити заходи для зменшення впливу весняних паводків на інженерні комунікації вздовж Інгулу. Одним із рішень стало проєктування каскаду ставків у верхів’ях річки — до греблі в районі ТЕЦ.
«Було передбачено п’ять ставків, зокрема в районі Кандаурового та інших населених пунктів. Навесні, якщо прогнозували великий паводок, воду мали завчасно спускати, щоб створити резерв для приймання талої води й зменшити пік її проходження», — пояснив Сухомлин.
Він додав, що такі інженерні заходи, зокрема регулювання об’ємів водосховищ, дозволили надалі уникнути катастрофічних підтоплень у центральній частині міста.
Академік Микола Сухомлин зазначив, що рішення про сезонне спрацювання води зі ставків у верхів’ях Інгулу мало і зворотний бік.
«Коли з них зливали воду, існувала небезпека, що навесні ми не зможемо знову наповнити їх до потрібного рівня. Але це вже було питання відповідальності профільної комісії та керівництва управління водних ресурсів», — пояснив він.
Окремо Сухомлин згадав про мікрорайон Ковалівка. За його словами, під час проєктування та забудови цієї території фахівці пропонували здійснити намив ґрунту — підняти рівень поверхні приблизно на 1,2 метра, зокрема в районі вулиці Вокзальної (тоді — Жовтневої Революції).
«Проєктанти вносили пропозицію зробити намив висотою 1,2 метра. Наскільки пам’ятаю, її не реалізували», — сказав він.
У результаті, за його словами, проблема підтоплення ґрунтовими водами збереглася.
«Навіть у літній період ґрунтові води підходять близько, у підвалах стоїть вода. Достатньо дощу — і вулиці підтоплює», — зазначив Сухомлин, маючи на увазі район поблизу 20-ї школи.
Він пояснив, що тоді розглядали два варіанти: або піднімати поверхню забудови шляхом намиву, або будувати каскад ставків у верхів’ях Інгулу та регулювати весняний стік шляхом завчасного спрацювання води.
«Згідно з відповідними доповідними записками, вважали, що створення ставків і можливість їхнього весняного спорожнення дозволять уникнути катастрофічних паводків. Тому, очевидно, від намиву вирішили відмовитися», — підсумував академік.
Нагадаємо, 16 лютого у Кропивницькому затопило два притулки для тварин. У одному з них — «Бімі» — ситуація критична. На затопленій території було понад 400 тварин, серед яких і ті, яких кропивницькі зооволонтери рятували від наслідків підриву Каховської ГЕС. «Гречка» побувала на місці події та розповідає, яка ситуація наразі, що буде з тваринами та чому виникла така ситуація.
