Міфи і кіровоградська реальність ювенальної юстиції
Серед «антиєвропейських» міфів, які вже кілька років як заполонили інформаційний простір в Україні – міф про ювенальну юстицію. Тільки в енциклопедіях усе просто: це окрема система правосуддя для неповнолітніх, яка враховує їхні психологічні та вікові особливості. Але виявляється, для багатьох «ювеналка» – це одна з примар європейського світу, яка «забирає дітей». Цій темі були присвячені акції протесту і серії статей і тем на форумах. Так можна подумати і переглянувши кілька тем найпопулярнішого кіровоградського форуму Р.К.С. Тут основною функцією ювенальної юстиції називають «конфіскацію дітей».
Тим часом вилучення дітей із сім’ї не має нічого спільного із ювенальною юстицією. Схоже, що міф про те, що розвиток системи ювенальної юстиції загрожуватиме сім’ям, батькам, що завдяки розвитку цієї системи з’явиться можливість забирати дітей із сім’ї, а соціальні працівники будуть дуже просто втручатися в життя будь-якої родини, був запущений в рамках системної роботи по дискримінації Європейського союзу. Поняття ювенальної юстиції у медіапросторі навмисне сплутували з питанням діяльності соціальних служб(вилучення дітей). І найчастіше до цієї теми зверталися релігійні та проросійські діячі. Представники правозахисних організацій навпаки, завжди роз’яснювали потрібність окремої системи правового реагування на правопорушення неповнолітніх.
У Кіровограді методику ювенальної юстиції вже багато років пропагують правозахисники з громадської організації «Флора»( організація – член коаліції громадських організацій «Права дитини в Україні»). Зокрема, навчають освітян області правилам медіації – одного з методів ювенальної юстиції, який передбачає вирішення конфліктів шляхом посередництва. На сьогодні в області такі центри медіації діють у 12 навчальних закладах.
Людмила Шестакова, виконавчий директор ГО «Флора», розповіла, з якими стереотипами стосовно ювенального правосуддя правозахисникам доводиться стикатися у своїй практиці:
“Те, що ювенальна юстиція – це юстиція щодо неповнолітніх і вона має свою напрацьовану методику, у нас розуміє далеко не кожен. В міліції і сьогодні ставлення однакове: як до дорослих правопорушників так і до неповнолітніх, за принципом «вор должен сидеть в тюрьме». І це не дивлячись на те, що у нас окремо працює служба у справах неповнолітніх”.
Неоднозначно місцеві правоохоронці сприйняли й ініціативу правозахисників щодо ліквідації приймальників-розподільників. Так, наприклад, у нас в місті діяв так званий приймальник-розподільник – дитячий аналог СІЗО, в якому ізольовано, в неналежних умовах, без жодного рішення суду утримували неповнолітніх. Були там і такі явища, як карцер і дисциплінарна. Щоб звикали, так би мовити. У цьому закладі діти не могли навчатися, розвиватися, тобто їхні права були порушені. На сьогодні розподільники як явище зникли. Натомість тепер такі діти перебувають у Центрі соціально-психологічної реабілітації, де, в основному, цивілізовані побутові умови, але де практично не змінилася виховна система.
Кіровоградскьий приймальник-розподільник, який було розформовано лиш рік тому
На думку Людмили Шестакової, єдина установа, де в Україні реально почали діяли принципи ювенальної юстиції – це прокуратура. Окремий, так званий дитячий прокурор в Кіровоградській області дійсно працює. Як приклад, Людмила Шестакова розповіла історію про те, як в одному з сіл Кіровоградської області не зовсім врівноважена дитина з багатодітної родини, яка тривалий час страждала від знущань однокласників, стала потерпати ще й від дій директора навчального закладу. Простіше кажучи, директор дитину побив. Рідні хлопця почали звертатися в різні інстанції щоб вплинути на директора. Але ні міліція, ні суд за справу не бралися. Ситуація зрушила з місця лиш коли рідні звернулися до громадської організації та в прокуратуру. На сьогодні директора від виконання обов’язків відсторонено.
Правозахисник впевнена, що ювенальну юстицію в Україні впровадити буде складно не через міфи, а через стереотипи працівників правоохоронних органів, соцпрацівників, педагогів.
- Довідка: Ювенальна юстиція за даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», поряд із гей-загрозою є одним із найбільш поширених міфів неекономічного характеру, які проросійські медіа культивують для посилення конфронтації між східним та західним світом. На думку міжнародних правозахисників, ювенальна юстиція – це в першу чергу, система правосуддя дружня до дитини, де діти, які знаходяться у конфлікті з законом, повністю захищені в своїх правах. Першочерговим завданням цієї системи є профілактика правопорушень серед неповнолітніх. Зокрема, принципи ювенальної юстиції передбачають, що діти, навіть правопорушники, не повинні розлучатися з сім’єю.
Зоя Лебідь
