На Новомиргородщині зустріли спецпризначенця, який повернувся з тривалого лікування за кордоном (ФОТО)

На Новомиргородщині зустріли учасника АТО, який довгий час лікувався в госпіталях Німеччини. Днями Василя Беленя, військового з с. Каніж Новомиргородського району зустрічали вдома з квітами і шампанським, повідомила у себе в Фейсбуці заступник голови Кіровоградської ОДА Віта Атаманчук.
Василь Белень проходив службу у 3-му окремому полку спецпризначення. Отримав поранення 16 лютого, у перший день перемир’я, поблизу Нової Григорівки, виконуючи задачу.
“Пам’ятаю, як перед перемир’ям я не міг звідти виїхати, пробув у місті два дні, а вороги “засипали” його тоді найбільше. Страшно, коли снаряди без перерви сиплються по укриттях, неможливо передати, а лише відчути, який це звук, який удар і хвиля! А поранення я отримав на другий день після оголошення перемир’я, тобто 16-го лютого. У нас знову була задача доставити 5 КАМАЗів з боєприпасами і одне БРДМ зі складів Артемовська. В нашому відділенні радіогрупи було 10 чоловік. Хлопці усі молоді, але я був наймолодший. З нами було ще троє із 101-ої бригади. Разом зі штабом 128-ої бригади ми повинні були вивезти “двохсотих” і “трьохсотих”. Добирались ми якимись річками, горбами, полями. Натрапили на 2 засади по дорозі – відстрілялися. Я повністю довіряв нашому командиру, капітану Бутусову Юрію Юрійовичу, бо ми багато з ним пройшли і з самого початку були, як єдине ціле. Коли ми збиралися їхати, він сказав: “Хлопці, напевно буде безпечніше, якщо ми всі сядемо в БТР”. Так і зробили, погрузилися. БТР був один, а позаду два “КАМАЗи”. За колоною їхала БМП. Коли доїхали до Нової Григорівки, там нас чекала, напевно, найсерйозніша засада за увесь час наших поїздок у Дебальцево. Снаряд РПГ влучив у наш БТР і розірвався між мною і моїм командиром, а наш БТР був не обшитий. Вибуху я навіть не чув, просто відчув сильний удар в голову, а ще відчуття, коли довго не дихаєш, наче ти у якомусь кумарі. Мені осколки потрапили у лице, в очі, я намагався їх відкрити, щоб подивитися що зі мною і ледь розгледів, що на правій руці висить тільки великий палець, а у правій – перебита кістка”, – розповідав Василь виданню “Цензор.net” про те, як отримав поранення.
Після отриманого поранення через довгий час хлопцеві вдалось отримати протез лівої руки, а також, завдяки волонтерам, пройти обстеження та лікування у Німеччині. Вже вдома 21-річний хлопець готується до весілля.









