Назар Гриценко разом із мамою передали книги для дітей на Донбасі
Назара Гриценка батьки виховують справжнім патріотом України. Про це свідчить не лише його козацький оселедець на милій голівці, а й чітка життєва позиція: ділитися тим, що маєш, із тими, хто цього потребує.
– Назаре, а хто тобі таку гарну зачіску зробив? – цікавлюся.
– Це тато, – протягує хлопчик і додає: – Вона зветься «козачок».
– Чула, що ти нещодавно ходив у книжковий магазин «Буки» і щось туди відніс.
– Ми туди віднесли гроші. Ми їх узяли вдома. Вони лежали у свинці. Свинка – це така скарбничка. Спочатку я туди довго вкидав грошики і збирав їх на книжечки, – каже хлопчик.
У свої три з половиною роки Назар не лише любить слухати казки, які йому щодня читають мама й тато, а й сам знає букви, охоче їх називає, ще й щоразу згадує слово, на задану літеру. Словом, спілкуватися з ним – суцільне задоволення. Йдеться у розповіді “З перших уст”.
Напередодні Святого Миколая, Назар, довідавшись про існування знедолених дітей, вирішив передати згадані книжечки малюкам із дитячого будинку прифронтової зони. Ось так він долучився до ініціативи «Армії SOS» та «Громадської варти».
– Бо Миколайчик, – каже малий, – не зміг дістатися туди, де стріляють, де іде війна, тому ми з мамою (на знімку) на всі мої гроші купили казки і передали книги для діток із Донбасу солдатами, бо вони ж нікого не бояться. Солдати замість Святого Миколая вночі тихенько підклали книжки дітям під подушки…
Трішки відволікаючись на комп’ютерні стрілялки, Назар пояснює, що він не тільки дітям допомагає. Раніше він уже здавав власні кошти на автомобіль для військових. На запитання, де він бере гроші, пояснив, що нині він ходить у садок і за це йому мама й тато дають копійки і гроші.
Насамкінець хлопчик розповів, що він зустрічатиме свята у дитячому садочку разом із друзями Артемом та Тимофієм, він уже добре підготувався до зустрічі Нового року та вивчив віршик для Діда Мороза.
