«Новий ЦК — come back совка»: у Кропивницькому відбувся мітинг проти нового цивільного кодексу

Джерело: кореспондентки «Гречки» із мирної акції.

Що не так із проєктом нового цивільного кодексу

Мирну акцію у Кропивницькому у понеділок, 18 травня, організували активістки із організацій «Фарби в житті» та «Незламні Берегині».

До мітингу долучилися понад 50 кропивничан та кропивничанок. 

Учасники та учасниці тримали плакати із написами «Новий ЦК — come back совка», «Захисти свої права сьогодні, щоб не стати безправним завтра», «Зупинити №15150», «Як вимірюється ваша доброзвичайність?», «Хотіла заміж, почитала 15150 — передумала» та інші.

Організатори пояснюють, що новий цивільний кодекс вже викликав хвилю обурення та критики від пересічних громадян, юристів, громадських діячів та родин по всій Україні.

У новому цивільному кодексі вбачають, як мінімум 6 ризиків:

Ризик 1. Доброзвичайність: що це таке та чому поняття сумнівне

Ризик 2. Зміни, що стосуються розлучення

Ризик 3. Легалізація дерибану державної власності?

Ризик 4. Держава може втратити можливість повернути незаконно відчужене майно 

Ризик 5. Законопроєкт, що суперечить європейським стандартам  

Ризик 6. Потенційний тиск на свободу слова

Що вимагають активісти та активістки: 

• прозорий діалог із суспільством;
• врахування думки громадськості;
• збереження прав і свобод людей;
• відповідальне законотворення.

«Небезпечні норми, які можуть фактично змушувати людину залишатися у шлюбі»

Під час акції голова громадської організації «Незламні берегині» Ольга Просянік наголосила, що поки українські захисники й захисниці боронять незалежність країни, суспільство і держава мають створити умови, щоб їм було куди повертатися.

За її словами, військові мають бути впевнені, що під час їхньої служби ніхто не забере їхню землю, житло чи інші права. Так само, вважає вона, держава не має втручатися в особисте життя людей.

«Кожна людина в Україні має право створювати сім’ю, кохати того, кого хоче, а не того, кого їй обирає держава чи влада. І кожна людина має право завершувати стосунки тоді, коли розуміє, що ці відносини закінчилися», — сказала Ольга Просянік.

Вона зазначила, що як представниця громадської організації, яка підтримує жінок у складних життєвих обставинах, часто стикається з наслідками домашнього насильства. За її словами, жінкам і зараз складно вийти з таких стосунків, особливо коли йдеться не лише про фізичне, а й про психологічне чи емоційне насильство.

«Фізичне насильство ще можна довести, а психоемоційне — дуже важко. І якщо будуть ухвалені нові зміни, це може ще більше ускладнити захист постраждалих», — зазначила вона.

Ольга Просянік вважає небезпечними норми, які можуть фактично змушувати людину залишатися у шлюбі або стосунках ще певний час, навіть якщо вони стали небезпечними чи руйнівними.

«Суддя чи третя особа не може вказувати чоловіку або жінці, що потрібно перечекати ще пів року. Практика показує, що для людини, яка переживає насильство, ці пів року можуть мати дуже серйозні наслідки», — наголосила вона.

За її словами, у питаннях сімейних відносин держава має не обмежувати права людей, а гарантувати безпеку, захист і можливість вчасно вийти з небезпечних стосунків.

Повернення прізвища через «аморальну» поведінку?

Активістка Вікторія Талашкевич розповіла, що її найбільше стурбувала норма, яка може стосуватися прізвища після розлучення. За її словами, вона нещодавно одружилася і не брала прізвище чоловіка, однак сама можливість судового втручання в таке питання викликає занепокоєння.

«Якщо чоловік узяв прізвище дружини або дружина взяла прізвище чоловіка, то після розлучення інша сторона може подати до суду і вимагати повернути це прізвище, посилаючись на аморальну поведінку другої сторони», — зазначила Вікторія Талашкевич.

Вона наголосила, що проблема не лише в самому поверненні прізвища, адже багато людей після розлучення справді повертають попереднє або дівоче прізвище. Значно небезпечнішим, на її думку, є те, що суд у своєму рішенні може зафіксувати «аморальну поведінку» одного з подружжя.

«Це може стати підставою для подальшого обмеження опіки над дітьми. А це вже зовсім не смішно — це неприємно і страшно», — сказала активістка.

Вікторія Талашкевич закликала не сприймати ці зміни як щось далеке або таке, що стосується лише окремих людей. За її словами, навіть якщо людина впевнена, що зможе захистити себе і своїх дітей, варто думати про наступні покоління.

«Подумайте про своїх онуків, про тих, хто народиться пізніше. Кодекс — це документ, який ухвалюють раз на покоління. Він дуже великий і дуже об’ємний», — зазначила вона.

Водночас активістка підкреслила, що учасники обговорення не виступають проти оновлення кодексу як такого. За її словами, такий документ потрібен, але його мають готувати якісно, прозоро і відповідно до європейських підходів.

«Ми не проти кодексу як такого. Це потрібний документ, який треба ухвалювати й робити в європейському форматі. Але точно не так, як це було зроблено в Україні, коли депутати отримали цей документ за півтора тижня і мали його хоча б прочитати», — сказала Вікторія Талашкевич.

Вона також згадала розмову з одним із народних депутатів у Києві. За її словами, депутат визнав, що під час голосування за документ у першому читанні частина парламентарів могла не усвідомлювати всіх політичних і суспільних наслідків.

Активістка висловила сподівання, що під тиском громадськості депутати не підтримають документ у другому читанні в нинішньому вигляді. Вона наголосила, що саме публічний розголос і реакція людей уже вплинули на ситуацію.

«Якби ми не вийшли, якби не вийшли сотні й тисячі людей у різних містах, це могли б просто проморгати. Якби громадськість не почала писати про вік згоди, вік шлюбу та інші норми, це теж могло б пройти непоміченим», — сказала Вікторія Талашкевич.

На її думку, цей приклад показує, що суспільна реакція має значення.

«Якщо ми не мовчимо, ситуація змінюється», — підсумувала активістка.

Ризики формулювання про «недобросовісну» чи «аморальну» поведінку

Активістка Надія Паливода розповіла, що запропоновані норми щодо можливості позбавлення людини прізвища викликають серйозні занепокоєння.

Вона звернула увагу, що формулювання про «недобросовісну» чи «аморальну» поведінку може створювати ризики для різного трактування в судах. На її думку, якщо закон не дає чіткого визначення таких понять, це може відкрити простір для суб’єктивних рішень.

«Ніхто точно не знає, що таке добросовісність. Це, можливо, якийсь комплекс суспільних норм. Але ми всі стикалися із судами й розуміємо, що коли в систему заходить такий оціночний підхід, то хтось може вирішити, що ваші вчинки були недобросовісними», — зазначила активістка.

За її словами, така логіка може мати наслідки не лише для прізвища. Вона побоюється, що подібні формулювання згодом можуть впливати й на інші права людини, зокрема майнові або сімейні.

«Спочатку у вас можуть забрати прізвище, потім — ще щось. Це може призвести, наприклад, до спроб забрати дитину. У мене дитина вже доросла, але підростає наступне покоління, і це дуже дивні речі», — сказала Надія Паливода.

Активістка також згадала дискусію навколо норми про те, що укладати шлюб хотіли дозволити з 14 років, яка раніше викликала широкий суспільний резонанс. На її думку, тоді увага громадськості зосередилася на одній гучній нормі, тоді як у документі залишилися інші не менш ризиковані положення.

«Усі зосередилися на цих 14 роках, люди були дуже обурені в соцмережах, і цю норму прибрали. Але це була така “цукерочка”, яку всі помітили. А в першому читанні документ пройшов, і тепер ми бачимо, що там є не лише ці гучні речі», — зазначила вона.

За словами Надії Паливоди, запропоновані зміни стосуються не лише сімейних питань чи прав жінок. Вона вважає, що в документі є значно ширший пласт ризиків — щодо права власності, землі, лісів і земельних ділянок.

«Це не тільки про порушення прав жінок. Це право на власність, право на землю, ліси, земельні ділянки. Ми розуміємо, що там значно глибші речі», — сказала активістка.

Вона також розповіла, що напередодні була на зустрічі в Києві, де юристи пояснювали ризики, закладені в документі. За її словами, ця тема стосується людей різного віку, адже правосуб’єктність і базові права має кожна людина — незалежно від покоління.

«Це не тільки про молодь. Це про всі покоління — і молодших, і старших. Юристи пояснювали окремі речі, і це справді небезпечний комплекс норм. Якщо ми пропустимо це зараз, то вже завтра можемо мати дуже серйозні проблеми», — підсумувала Надія Паливода.