На Кіровоградщині триває суперечка довкола родовища літію (ФОТО,ВІДЕО)

Полохівське родовище літію – рідкісного металу, розташоване на Кіровоградщині в Маловисківському районі у межах сіл Копанки, Полохівка і Гаївка (раніше Леніно), які підпорядковуються одній сільраді. На минулій сесії обласної ради ТОВ “Українські рідкісні метали” звернулось до депутатів з проханням  дати дозвіл на розробку родовища. Ідею підтримала на громадських слуханнях і сільрада, проте депутати завагались і відмовили фірмі, а також вирішили дослідити питання детальніше. Окрім іншого, питання пиникли і стосовно походження фірми-розробника. 

27 квітня, у селі Копанки відбулось виїзне засідання комісії обласної ради. Представники влади вирішили почути думку громади.

Селяни ж ідею розробки родовища переважно підтримують і сприймають це перш за все, як потенційні робочі місця. На території сільради офіційно проживає близько тисячі людей, а молодь покидає села через відсутність роботи. За останні кілька років на території цих сільради створено два нових робочих місці.

– У таких віддалених селах як наше є дуже багато проблем, які не можна вирішити коштом місцевого бюджету. Потрібний і ремонт дороги через Кіровку, і медичне обслуговування, і забезпечення робочими місцями. Сільгоспвиробники, при всьому бажанні, не зможуть забезпечити роботою всіх. Скоро повернуться 17 учасників бойових дій в зоні АТО і вони не матимуть, де працювати. Якщо є такі великі поклади літію, є змога працевлаштувати людей, то я тільки за, – пояснює сільський голова Олег Чумак, і переконує, що село готове на будь-якого іншого інвестора, але немає альтернативи, – Моя особиста думка, найкраще якби цим займалась державна установа, але зараз така економічна ситуація в державі, що такої змоги немає. На даний час крім цього підприємства до нас ніхто не звернувся. Ми надіялись на краще, що на сто гектарів буде мінімум два працівники і всі будуть працевлаштовані. В результаті в школі 41 учень, бо молодь виїжджає. Землі запасу віддані на 49 років під фермерські господарства, а землі резерву без нашого погодження розпайовали. На різних рівнях ми чуємо, залучайте інвестора – буде вам рай. Прийшов інвестор і ми надіємось на розвиток території. Знаємо, що не можна убивати надію у простого селянина. Пам’ятаєте, що було у 1917 році, коли її таки вбили?

Сільські чиновники хвилюються, щоб їх знову не лишили ні з чим, адже кілька років тому інше підприємство вже мало намір розробляти родовище, а в результаті так і не виконало обіцянок, не розпочавши роботу, а 120 га пайової землі опинились у власності невідомих осіб.

Детальніше на відео розповідає сільський голова.

Зараз представники ТОВ «Українські рідкісні метали» обіцяють, що у випадку вдалих результатів досліджень, на які піде не більше 5 років, у селі побудують шахту і для селян відкриється близько 130 робочих місць. Перші ж місцеві жителі можуть бути працевлаштовані вже за півтора місяці від тоді, як підприємство отримає дозвіл на розробку.

Привабливою виглядає і соціальна угода, підписана між сільрадою та інвестором. Останні обіцяють «золоті гори»: ремонт дороги, освітлення вулиць і ремонт школи, ремонт фельдшерського пункту, купити будинок для сільського лікаря.

На сьогодні представники інвестора вже оплатили лікування хіміотерапією дитині з однієї з сільських родин, батько якої зараз перебуває в АТО.

До змісту соціальної угоди виникли питання у заступника голови Маловисківської райради Валерія Палія. На його думку, «соціальна угода» у теперішньому вигляді, взагалі не має юридичної сили.І як мінімум має бути складений офіційний документ.

– Є дуже багато питань, яким чином буде відбуватись розвиток тої, чи іншої території. От я сьогодні перший раз почув угоду і в мене вже є ряд питань юридичного і неюридичного плану. Зокрема, цікаво те як вона розтягнута у часі, чому саме обласна рада надає дозвіл? Бо це саме державний рівень цих надр. На цій території вже був такий випадок. Вже приїжджали, і говорили, і обіцяли. Всі ми боїмось повторити ту саму помилку, – каже Палій, але переконує, у будь-якому випадку рішення громади приймуть.

Місцеві жителі також побоюються, що з початком буріння землі для розвідок у криницях зникне вода, адже і зараз з водою є проблеми – залежно від пори року рівень води падає, і криниці міліють.

Подібні приклади вже були. Наприклад, на території Спасько – Михайлівської сільської ради, що на Донеччині, в результаті будівництва шахти і проведення гірничих робіт утворилась депресійна лійка і питна вода в колодязях зникла. Інших джерел забезпечення питною водою на території цих сіл немає. Мешканці отримали шахтну скважину з технічною водою, а питна вода підвізна. Колись були плани прокласти до цих населених пунктів водогін.

Представники фірми, що має зацікавлення в розробці родовища, обіцяють, якщо вода зникне з їх вини і це буде доведено, вони прокладуть водогін за власний кошт.

Найближчий до цих сіл населений пункт з централізованим водопостачанням селище Смоліне. Проте його жителі самі страждають від проблем з водою. Зокрема надвисокою є її ціна. У Смоліному водопостачання для населення кощтує 20 грн. 40 коп. за один кубометр, а водовідведення – 11 грн. 72 коп. Нині здешевлення води для смолінців – не вирішується жодним чином.

 Якщо ж тягти водогін до Копанок, ціна зросте в рази.

Виконуючий обов’язки директора підприємства Євген Гарбуз переконаний, їх немає в чому підозрювати, адже на брехні вони піймані не були та нарікає, що людей проти них накручують конкуренти.

Інше, питання, яке поки жителі цих населених пунктів не підіймають – ціна землі.

У 2017 уряд планує таки дозволити її продаж. А це означає, що вартість земельної ділянки під якою розташоване родовище, зросте в рази. Зараз, обмінявши свої паї з покладами літію на інші ділянки, люди можуть фактично нічого не втратити. А от за кілька років, коли земля подорожчає, її втридорога може перепродати новий власник.

Після півторагодинного обговорення присутні на зборах, переважно пенсійного віку селяни, майже одноголосно підтримують звернення до облради з проханням надати землю в розробку.