Побачити душу і тишу півдня: у Кропивницькому відкрилася виставка фотографа Сергія Ковальова

Душа простору

«Огляд варто починати від того гарного баклана на сході сонця, і далі поступово по колу йти: я за таким задумом розставляв фотографії. Вони по групах розділені залежно від того, де ці фото зробив. Тут таблички поруч, на них написано. І питайте — я все-все розповім», — каже Сергій Ковальов гостям фотовиставки «Тиша півдня», яку розгорнули на третьому поверсі Обласної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського у Кропивницькому.

Сам фотограф родом з Одеси, та вже півтора року він живе на Кіровоградщині. Його фото- і відеороботи можна побачити в статтях нацпарків і заповідників на Вікіпедії, на державних сайтах охорони природи, Держдовкілля, у роботах Ukraїner і не тільки.

Та попри такий доробок, виставка «Тиша півдня», яку відкрили 17 жовтня у Кропивницькому — всього друга персональна на його рахунку і перша — у цьому місті.

«Насправді я не дуже люблю формат виставки. Але тут мені запропонували її зробити. І я радий показати кропивничанам, жителям центральної частини, наш південь. Мій рідний південь, яким його бачу я», — пояснив він кореспондентці «Гречки».

Тут зібрані фото, зроблені у 2020–2025 роках у національних парках Нижньодністровський, Тузлівські лимани, Куяльник, Олешківські піски, Білобережжя Святослава, а також у заповідниках і ландшафтних парках Одеської, Херсонської та Миколаївської областей.

Сергій зізнається, що йому до душі саме простір степів, боліт, лиманів. Десь в лісі чи горах він почувається некомфортно: за його словами, немає відчуття тієї безпеки, коли ти бачиш навколо себе все і контролюєш ситуацію. Сергій ще з 16-річного віку почав ходити у походи наодинці.

«Тоді я відчуваю ось цю тишу, цей затишок. Коли з кимось йдемо, то я відволікаюся: хочу показати то ось ту рослинку, то ось ту цікаву пташку. І вже не помічаю того простору. Тому я часто їжджу сам — іноді і на дві доби без намету, щоб пофотографувати в тиші», — поділився він.

Презентація виставки розпочалася із зачитування преамбули, яку написав Сергій:

«Тиша півдня. Хоча степи, лимани, дельти річок, пляжі Причорномор’я і наповнені тисячами різноманітних звуків, що залежать від сезону. Чого тільки вартий хор з трьох сотень видів птахів, яких тут можна зустріти! Навіть у сильний шторм, серед степу відсутнє відчуття загроз та небезпеки. Епічні простори, що можуть сягати до обрію без жодного дерева, дихають свободою, затишком, заворожують своєю масштабністю.

Все це змушує зупинитися, заспокоїтися та відчути справжню тишу українського півдня».

Коргі лізуть дратися до кабанів

Під час відкриття виставки у Кропивницькому Сергій Ковальов показував гостям нарізки відео його авторства, та відповідав на запитання.

«Зараз ви служите у війську. Чи продовжуєте займатися фотографією?», — запитала кропивничанка.

Сергій запевнив, що й не думав припиняти.

«Фото, відео — це те, чим я займаюся. Я і до того, як мобілізуватися, робив репортажі військової тематики. І зараз продовжую це робити. Хоча, звісно, зараз в мене не вистачає часу на те, щоб поїхати фотографувати природу», — відповів він.

Запитали у Сергія і про те, чи подорожує він сам. Він же представив свою дружину Алісу, яка розділяє його любов до мандрів і фотографії.

Разом з ними подорожують їхні дві собаки породи коргі. Через це подружжя часто потрапляє у курйозні ситуації. Наприклад, керівництво національних парків потрібно попереджати, що ви приїдете зі своїми собаками і слідкувати, щоб вони не зайшли в зони, де вони можуть нашкодити диким тваринам чи птахам.

«Постійно собаки хочуть ззовні поза наметом бігати з дикими тваринами та дратися з кабанами, шакалами… Тому ми їх тримаємо в наметі, щоб вони не вибігали. І довкола в ці моменти хтось хрюкає, гавкає і виє», — розповів з посмішкою Сергій Ковальов. 

Інший гість запитав, чому всі фото зроблені здебільшого у теплий період.

«Взимку довго на місці не посидиш, і камери мерзнуть, швидко розряджаються. Я беру дві камери, тому роблю і фото, і відео. Але в пріоритеті в мене відео», — сказав він і додав, що є один документальний фільм, де багато зимових кадрів його авторства.

Це фільм «Куяльник більше ніж лиман», який можна переглянути за посиланням.

Відчути простір в тиші бібліотеки

Після презентації гості розійшлися по третьому поверху бібліотеки, розглядаючи ті миті української природи, які вдалося схопити Сергію Ковальову. 

«Ось ці схили — ми тут практику проходили. Ось бачите, це ж Херсонщина! А ось краї Миколаївщини. Як шкода, що я не можу зараз вас туди повезти», — каже викладачка студентам-географам, показуючи то на одне, то на інше фото, зроблене Сергієм Ковальовим. 

Це кандидатка географічних наук Антоніна Зарубіна. каже, що коли почула про цю виставку, то вона її дуже зацікавила саме тим, що тут є можливість побачити ті місця, де вона бувала, ту неповторну природу — яка наразі недоступні через російських загарбників.

«Серце крається, тому що ми бували там, коли самі студентами були. А зараз студентам хоч так покажу і розповім», — поділилася вона.

В цей час Сергій іншим гостям пояснює, що ж це за кольорова стрічечка на ніжці у пташки, яку він сфотографував.

«Зазвичай науковці чіпляють на лапки птахам кліпсу, щоб відстежувати їхню міграцію. Та цей вид пташок геть крихітний. Для них придумали отакі кольорові позначки.по цій позначці можна дізнатися, що саме ця пташка — наша, місцева», — розповідає він.

Загалом на фотовиставці «Тиша півдня» представлені 40 фотографій. Деякі з них опубліковані у цьому матеріалі з дозволу автора — Сергія Ковальова. Та якщо ви хочете насолодитися у тиші спогляданням всієї виставки — завітайте на третій поверх бібліотеки імені Дмитра Чижевського (вулиця Велика Перспективна, 24). Вхід вільний.

Сама фотовиставка триватиме місяць — до середини листопада.