Працівниця поліції з Кіровоградщини всиновила 6 дітей (ФОТО)
В Олександрії проживає жінка, яка поєднує роботу жінки-слідчого і багатодітної мами. Про це повідомляє “Комсомольська правда”.
У Маргарити Метельської у виробництві відразу три сотні справ. А вдома … семеро дітлахів. Вдень вона допитами і протоколами займається, а ввечері заступає на іншу вахту – мами-вихователя дитячого будинку сімейного типу. “Подумали, прикинули … і взяли відразу шість”.
У Яна, чоловіка 27-річноїДружина річної Маргарити, професія теж сувора. Він рятувальник, заступник начальника місцевої пожежної частини. Перша дитина – Мілана – з’явився у пари в 2012 році.
– До кінця декрету залишалося півтора року, коли чоловік загорівся ідеєю усиновити ще одну дитину, – згадує Маргарита. – Він сам ріс в будинку сімейного типу і захотів допомогти комусь із сиріт. Ми документи оформили, пройшли медкомісію, але виявилося, що одного хлопчика або дівчинку за віком, близькому до нашої Міланки, взяти складно. А одного разу нам зателефонували і сказали: є хороші дітки, погодки. Тільки розлучати їх не можна – шестеро з однієї сім’ї.
Подумали, прикинули і зважилися. Будинок великий – на п’ять кімнат, сили є.
– Ми дітей, до того як до себе привезти, тільки двічі бачили. Перший раз познайомилися, а коли приїхали в другий – старшенький Сергій нас мамою і татом назвав. Через пару днів взяли свою машину, замовили іншу і в один день забрали всіх відразу з будинку малятка і дитячого будинку, – посміхається Маргарита.
Вона зізнається, що труднощів виявилося більше, ніж очікувала. Особливо з найменшими.
– Чомусь вони жахливо боялися води, криком кричали, коли на горщик садили. Наймолодший Діма в два рочки не вмів ходити, падав. А ще всі хворіли – і молодші, і старші. Але мені залишалося півтора року до закінчення декрету, і цей час нас врятував.
Зараз Дімі 4 рочки, як і першій доньці Метельської, Ярику – 5, Єгору – 6, Лізі – 8, Юлі – 9. Найстарший десятирічний Сергій уже помічником стає – тарілки миє, прибирає зі столу. День у великій родині починається з шостої ранку, коли мама готує сніданок. Кому кашу, кому бутерброди.
– Спочатку вони у нас їли все, що давали, видно, що недоїдали раніше. А зараз вже в смаках визначилися, але не примхливі – це виручає, – ділиться мама. – Після сніданку розвозимо кого в дитячий сад, кого в школу. А самі – на роботу. Увечері забираємо в зворотній послідовності. Виручає, що Сергій після школи на футбольних тренуваннях пропадає. А старші дівчатка займаються танцями.
Оформившись мамою-вихователькою, Маргарита мала повне право звільнитися з міліції. Але каже, що і думки такої не було. По-перше, дорожить своєю справою, по-друге, впевнена, що жінка повинна працювати. Така ось позиція. Є один дуже важливий аргумент.
– Ми з чоловіком хочемо, щоб діти росли в родині, де мама і тато на рівних працюють, піклуються одне про одного і про дітей, – ділиться з нами Маргарита. – Щоб не дай Бог не проявилися гени тих неблагополучних батьків.
Робочий день у мами-слідчого починається о восьмій ранку, а закінчується близько семи.
– Єдине, чим можемо допомогти, – це намагаємося не ставити на нічні чергування, – каже начальник Олександрійського відділу поліції Олександр Кодак. – А більше ніяких поблажок. І ніяких претензій – ні з дисципліни, ні зі завданнями.
Офіційно Маргарита закріплена за неповнолітніми порушниками, але штат і навантаження таке, що доводиться займатися всім – крадіжками, грабежами, угонами авто. Увечері уроки з дітьми (мама хвалиться, що школярі у неї відмінники) і кухня – куди від цього подітися. Щоб нагодувати сім’ю, на один лише раз потрібно не менше 6 літрів борщу і кілограма гречаної каші.
– Обов’язково роблю м’ясну підливу або рибу. Імунітет дітей ми відновили, тепер строго підтримуємо. Влітку щороку 10 днів проводимо на морі, відкладаємо на поїздку потроху кожен місяць, – посміхається мама-слідчий.
Жінка і сама не може пояснити як їй вдається все встигати. Якщо дуже важко або хтось хворіє, на допомогу приходять бабусі. Та й чоловік молодець – справжнє чоловіче плече.
– Трапляється, що відвідує жалість до себе: навіщо звалила таку ношу? – Ризикуємо задати нескромне питання.
– Буває, – не лукавить Маргарита. – Коли дуже втомлююся. Але я таким думкам не даю ходу. У мене ж діти …
Кожні вихідні сім’я намагається провести на природі. Це якщо на роботу раптом не треба виходити. А якщо треба, то ділять малюків – і на пост. Для дітей у тата робота цікавіше: машини, вогнегасники. А у мами – папірці, але все одно поруч з нею добре.
