Толока вдячності: як на Кіровоградщині односельці впорядковують будинок для звільненого з полону воїна
У селі Володимирівка Петрівської громади односельці влаштували толоку на подвірʼї захисника Петра Смолярчука, який після трьох років полону нині перебуває на реабілітації.
Староста села Ніна Цапенко у коментарі «Гречці» розповіла, що Володимирівка — рідне село Петра Смолярчука. Проте до війни він із дружиною та двома дітьми жили в Кривому Розі.
На початку повномасштабного вторгнення Петро Смолярчук долучився до Сил оборони. У квітні 2022 року воїна захопили росіяни у полон.
Ці три роки будинок Смолярчуків у Володимирівці стояв занепалий, адже перед початком повномасштабної війни мама Петра померла.
«Але ніхто не зробив тут ніякої шкоди, ніхто нічого не розкручував, не ламав. Лише на подвірʼї поросли дуже великі дерева, заросло все травою», — говорить староста села.
Проте ці три роки на Петра чекали не лише рідні та односельці, а й вірний чотирилапий друг.
«А собака його залишився у дворі. Дружка підкормлювали працівники столової. Він вже до них доріжку натоптав. Всі знали, що це — собака Петра. І сусіди, то водички Дружку наллють, то їсти принесуть. Найголовніше, що собака дочекався, жив лише у своєму дворі», — розповіла Ніна Цапенко.
Дружку навіть зробили у паркані хвіртку, щоб він міг ходити куди заманеться.
Місяць тому в рамках обміну «1000 на 1000» 39-річного Петра Смолярчука вдалося повернути з російського полону до України. Про те, що захисник знову на рідній землі, Ніні Цапенко повідомили його знайомі телефоном.
«Сказали, що Петро у Вінниці на реабілітації та що хоче повернутися в рідне село. Я вранці приїхала подивилася на будинок Смолярчуків. Хотілося все привести до ладу до його повернення», — зазначила староста села.
Толока вдячності
Пані Ніна зателефонувала захиснику й попросила його дозволу на впорядкування будинку та подвірʼя. Він погодився.
«Я повідомила односельців про толоку. І багато людей відгукнулися. Ми три дні рубали, вигрібали. На городі переорали землю. Тут все повалилося: туалет, гараж дерев’яний. Привели все до ладу», — говорить вона.
На заклик пані Ніни відгукнулися не лише дорослі, а й шестеро підлітків.
«Вони як мурахи шлакоблок носили, цеглу. Допомогли поприбирати. Але робота ще є. Сьогодні на подвірʼї варять душову кабіну. У будинку білять, кімнати прибирають», — розповіла вона «Гречці» у середу, 2 липня.
Ніна Цапенко говорить, що односельці показали — важливо залишатися людьми. А такий вияв турботи про воїна — це лише щира вдячність за захист.
Нагадаємо, обмін у форматі «1000 на 1000» відбувся протягом 23-25 травня. Тоді, окрім Петра Смолярчука, повернулися ще 20 воїнів із Кіровоградщини.
Фото із Facebook-сторінки Петрівської селищної ради
