У хорі ім. Верьовки є земляки з Кіровоградщини
Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки своїм виступом у Олександрії викликав справжній фурор. Але мало кому відомо, що серед учасників видатного колективу є й наші земляки.
В. Литвин – Заслужений артист України, колишній мешканець Димитрового. Йдеться у повідомленні “Олександрійського тижня”.
– Закінчивши Олександрійську музичну школу по класу скрипки під керівництвом Н.Солісти, відразу – в 1971-му році – став музикантом хору ім. Г.Верьовки. Згодом закінчив київську державну консерваторію. У 2003-му році отримав звання Заслуженого артиста України. У місті залишилася велика рідня. Все добре, творче життя продовжується, згадую рідні місця, що дали стежину у мистецтво. Дякую за щирість моїх земляків, які своїми оплесками високо оцінили наш виступ, – каже заслужений артист України.
Віталій Сергієнко – випускник Олександрійського вищого училища культури.
– Минуло 9 років з того часу, як я став артистом Національного хору України імені Григорія Верьовки. Училище закінчив з відзнакою і відразу вступив до Національного університету культури. Отримав диплом магістра режисури. Співаю і танцюю. Побував у багатьох країнах світу: В`єтнамі, Китаї, Польщі, Франції… Творче, художньо-мистецьке життя артиста насичене багатьма подіями, новими творами, постановками , що призвело до успіху хору, яким безмінно десятиліттями керує А.Авдієвський. Він привніс у репертуар багато нового – це перш за все художньо-хореографічні постановки з живою музикою і співом. Репертуар хору вже давно здобув світове визнання, – каже Віталій Сергієнко, та додає, – а починав я з «Вуличного балету», з народного танцювального колективу «Віночок», за що вдячний керівникам цих колективів, які побачили в мені творчий потенціал. Поряд зі мною моя мама — Світлана Миколаївна, яка свого часу також танцювала у колективі, що діяв при «Світлопільці». Це вона мене привела до танців і співу. Завдячуючи її силі волі, розуму і материнському серцю, я побачив велику сцену, став артистом національного хору, що є гордістю і честю української нації світового рівня. Ми вдруге в Олександрії. Від імені всього колективу виношу щиру подяку нашим землякам за теплий, родинний прийом, за оплески, за квіти, за увагу до нашого таланту, за визнання нашого мистецтва.
