У Кіровограді вшанували пам’ять репресованої письменниці Галини Берізки та журналіста Миколи Хомандюка (ФОТО, ВІДЕО)
У Кіровоградській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Д. Чижевського відбувся вечір пам’яті двох відомих людей нашого краю – письменниці Галини Берізки та журналіста Миколи Хомандюка.
У вересні цього року Галині Берізці могло б виповнитись 95 років, Миколі Хомандюку у жовтні – 70. Обидва діячі Кіровоградщини були знані у культурних колах міста.
«Галина Берізка усе життя писала вірші, але тільки у віці під 60 років почала публікувати їх, бо за радянської влади це було неможливо. Це була і лірична, і громадянська поезія. Ми, слава Богу, застали її ще живою і прийняли до обласної спілки письменників», – згадує колегу по перу письменник Василь Бондар.
Галина Бровченко-Шарандак із псевдонімом Берізка прожила довгі 87 років. Її життя пройшло у переслідуваннях. У часи Другої світової війни жінка тікала від німців, згодом була схоплена більшовиками, в останній рік війни засуджена до 10 років таборів. Термін відбула, як-то кажуть, від дзвінка до дзвінка. Про пережите згодом згадуватиме у поезіях та автобіографії. У роки ув’язнення написала з десяток романів, які були знищені. Після війни і відбування покарання повернулась додому на Гайворонщину, до останньої можливості вчителювала у Могильненській школі. Довгий час намагалась знайти способи опублікувати твори. Таку можливість їй подарувало членство у спілці та численні знайомства з письменниками Кіровоградщини.
«Пам’ятаю мене вразило, як багато всього вона пам’ятає. Вона читала і читала на пам’ять вірші і прозу. Вона про одне говорить і цитує вірші, переходить на іншу тему і знову цитує вірші», – згадує журналіст Зоя Лебідь, яка разом з групою скаутів-пластунів заїжджала в гості до письменниці, коли їх веломаршрут пролягав через с. Могильне Гайворонського району.
Маючи можливість друкувати власні твори, Галина Берізка підтримувала й інших письменників . Зокрема, завдяки їй у видавництві “Український письменник” побачила світ збірка віршів ще одного талановитого Гайворонського поета учасника підпілля, котрий загинув від фашистської кулі в неповні дев’ятнадцять літ. З її благословення видала свою першу поетичну збірочку “Розмова” тоді дванадцятирічна могильненська школярка Наталя Горобець.
Цікавим і водночас важким життям письменниці цікавився режисер, журналіст, громадський діяч Микола Хомандюк. Він тривалий час працював на Кіровоградській обласній державній телерадіокомпанії. Разом з колегою Володимиром Мощинським Микола Васильович знімає фільм про життя Галини Берізки «Конвалії на граніті».
«Цей фільм про творче життя, про стражденну долю Галини Берізки. Його цікавили такі долі. За цей фільм він разом з Мощинським став лауреатом обласної премії Ястребова», – розповідає Василь Бондар.
В арсеналі Мощинського та Хомандюка є ще одна значима кінострічка: «А стіл один для прадіда й онука», присвячений поєднанню родоводів видатних родин Тарковських та Тобілевічів на кіровоградській землі.
Стрічка «Конвалії на граніті» потребує якісного оцифрування. Це дасть познайомити більшу кількість людей нашого краю з життям і творчістю Галини Берізки. Завдяки Олександру Сікорському, кіровоградському громадському діячеві, стрічку про Тарковстьких і Тобілевичів можна переглянути в мережі.
Незважаючи на те, що вечір пам’яті Галини Берізки та Миколи Хомандюка зібрав небагато людей, присутні впевнені: хто як не ті, кому пощастило знати Галину Спиридонівну та Миколу Васильовича, вшанує їх пам’ять.
Світлана Дубина
Фото автора
