У Новоукраїнській громаді передали посмертні нагороди родинам полеглих захисників
У Новоукраїнській громаді на Кіровоградщині родинам полеглих Віктора Соболя, Сергія Галушки, Олександра Іщенка та Олександра Веремеєнка передали їхні ордени, присвоєні посмертно.
Про це повідомили на офіційній Facebook-сторінці Новоукраїнської міської ради.
Олександр Веремеєнко народився на Донеччині. Та після початку повномасштабної війни росії проти України його родина евакуювалася до Новоукраїнки. Сам же Олександр добровольцем у складі ЗСУ став на захист країни.
У жовтні 2022 року Олександр Веремеєнко загинув під час виконання бойового завдавання на Донеччині. За бажанням родини його було поховано у Новоукраїнці. Нещодавно указом президента України Олександра Веремеєнка було удостоєно орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
У День Героїв трьом родинам полеглих захисників з Новоукраїнської громади передали їхні посмертні нагороди. Це ордени «За мужність» ІІІ ступеня, присвоєні посмертно захисникам Віктору Соболю, Сергію Галушці та Олександру Іщенку.
Віктор Соболь народився 4 серпня 1974 року в селі Фурманівка в багатодітній сім’ї. Пропрацював механізатором на місцевих підприємствах. 4 жовтня 2023 року був мобілізований та став на захист територіальної цілісності Батьківщини. 2 січня 2024 року сержант Збройних Сил України Віктор Соболь загинув під час захисту Харківщини.
Сергій Галушка народився 10 вересня 1984 року в місті Новоукраїнка. Тут закінчив школу, здобув професію, створив сімʼю. Працював водієм у ТОВ «Елгран». Проходив військову службу у 2002-2004 роках. Та з повномасштабним нападом росії повернувся до лав армії захищати країни. 28 жовтня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу села Парасковіївка Донецької області, солдат ЗСУ Сергій Галушка загинув, виконуючи свій військовий обов’язок до кінця.
Олександр Іщенко народився 21 листопада 1991 року в Новоукраїнці у багатодітній родині. Тут закінчив школу, а згодом отримав професію енергетика в Кіровоградському технікумі механізації с/г. Після закінчення технікуму, Олександр продовжив вивчати цю ж справу в КНТУ, який закінчив у 2015 році. Працював в Олександрії, Кропивницькому, Запоріжжі, Сумах і в окупованому нині Мелітополі. Перед тим, як доєднатися до українського війська, він працював на взуттєвій фабриці в Одеській області.
У часи важких випробувань для країни став до лав Збройних Сил України. 30 грудня 2024 року солдат Збройних Сил України Олександр Іщенко загинув на території курської області.
