Виною невідповідні тарифи: «Дніпро-Кіровоград» через суд домігся скасування штрафів від НКРЕКП
Обласне комунальне підприємство «Дніпро-Кіровоград» судилося з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Причиною стали накладені штрафи та розпорядження після перевірки за 2024 рік. Про які штрафи мова та що вирішив суд — розповідаємо на «Гречці».
Джерело: рішення суду від 13 березня 2026 року.
Деталі судової справи щодо боргів і тарифів на воду
Чому «Дніпро-Кіровоград» звернувся до суду
Позивачем у справі виступило комунальне підприємство «Дніпро-Кіровоград», яке забезпечує централізоване водопостачання та водовідведення, зокрема у Кропивницькому та низці населених пунктів області.
Позов повʼязаний з перевіркою, яку провела НКРЕКП на підприємстві. Так, комісія перевірила діяльність «Дніпро-Кіровоград» за 2024 рік та склала акт про виявлені порушення. За ці порушення комісія наклала на підприємство штраф у 52 343 гривні та зобовʼязала використати за призначенням кошти, передбачені на погашення позики Світового банку, отриманої в рамках проєкту «Розвиток міської інфраструктури-2» у встановлені терміни та суми.
У позові щодо цієї перевірки «Дніпро-Кіровоград» оскаржував:
- постанову НКРЕКП про накладення штрафів,
- розпорядження про усунення порушень,
- окремі вимоги щодо фінансових зобов’язань.
Позов мотивували тим, що частина порушень, за які наклали санкції, виникла не з вини підприємства, а через обставини, на які воно не могло вплинути — насамперед тарифну політику самого регулятора.
Аргументи позивача
У суді представник підприємства «Дніпро-Кіровоград» навів аргументи позиції позивача.
Підприємство заявило, що тарифи на воду, встановлені НКРЕКП, не покривали реальних витрат водопостачального підприємства. Через це утворився значний дефіцит коштів.
Зокрема, у 2024 році нестача коштів лише на оплату електроенергії склала близько 70 мільйонів гривень.
Через дефіцит фінансування підприємство не змогло повністю реалізувати інвестиційні програми. Водночас воно зазначало, що було змушене спрямовувати кошти на першочергові витрати — оплату електроенергії, зарплат і забезпечення безперебійної роботи водогону каналізації.
Позивач наголошував, що заборгованість перед постачальниками електроенергії виникла саме через невідповідність тарифів фактичним витратам, а не через неефективне управління.
Також представник позивача підкреслив, що НКРЕКП взагалі не мала права проводити цю перевірку, оскільки більшість перевірок заборонені під час воєнного стану в країні. Крім того, на думку позивача, НКРЕКП помилилася в розрахунках під час перевірки і тому її результати, як і накладені санкції, є неправомірними.
Додатково зазначалося, що діяльність підприємства відбувалася в умовах воєнного стану, що вплинуло на фінансову стабільність і виконання планів.
Позиція НКРЕКП
Регулятор своєю чергою наполіг у суді, що перевірка відбулася відповідно до Плану здійснення заходів державного контролю субʼєктів господарювання.
«НКРЕКП самостійно оцінює наявність загрози, що має значний негативний вплив, а отже, перевірки можуть проводитися, якщо комісія визнає це необхідним в силу своїх дискреційних повноважень», — аргументував представник відповідача.
Також у комісії зазначають, що у звітності «Дніпро-Кіровоград» за 2024 рік були вказані неправильні дані. Через це, за підрахунками НКРЕКП, у підприємства утворився борг зі сплати внесків — 1940 гривень.
У НКРЕКП пояснюють: витрати на нецентралізоване водовідведення були включені в тариф на централізоване водовідведення. Тому і частину доходу від цих послуг потрібно враховувати при розрахунку обов’язкових внесків.
Окремо комісія звернула увагу на виконання інвестиційних програм підприємства за 2023–2024 роки. Зокрема, інвестпрограму «Дніпро-Кіровоград» на 2024 рік затвердили з фінансуванням понад 113 мільйонів гривень, які закладені в тарифах.
Втім, як зазначають у НКРЕКП, частину цих коштів підприємство використало не за призначенням. Йдеться про гроші, які мали піти на погашення кредиту Світового банку та відсотків за ним у межах проєкту «Розвиток міської інфраструктури-2».
На підставі цього НКРЕКП застосувала штрафи та видала розпорядження щодо усунення порушень.
Як суд оцінив аргументи сторін
Суд детально проаналізував як фінансові, так і процедурні аспекти справи.
Щодо боргів за електроенергію та інвестпрограм
Суд погодився з позивачем і зазначив:
- дефіцит коштів на підприємстві підтверджений матеріалами перевірки;
- тарифна політика НКРЕКП не забезпечувала покриття витрат;
- підприємство діяло в умовах обмежених ресурсів і обирало пріоритетні витрати.
Суд окремо наголосив на принципі «належного урядування»: держава в особі регулятора має встановлювати економічно обґрунтовані тарифи. Якщо цього не зроблено, негативні наслідки не можуть повністю покладатися на підприємство.
Також суд підкреслив, що НКРЕКП не дослідила питання провини підприємства у цих наслідках перед застосуванням санкцій.
Висновок суду: у цій частині штрафи є протиправними.
Щодо звітності та ремонтів
Водночас суд відхилив аргументи підприємства щодо:
- неправильного заповнення звітності;
- невиконання частини планово-попереджувальних ремонтів.
Суд встановив, що:
- підприємство не врахувало всі доходи при розрахунку внесків (зокрема від інших видів діяльності);
- у звітності були розбіжності та некоректні дані;
- графіки ремонтів не були виконані в повному обсязі (не виконано 128 заходів).
У цій частині суд дійшов висновку, що порушення напряму залежали від дій підприємства і могли бути усунені незалежно від тарифів.
Висновок суду: ці санкції є обґрунтованими.
Результат розгляду
Суд:
- скасував штрафи на суму 33 898 гривень (за електроенергію та інвестпрограми);
- залишив чинними штрафи на 18 445 гривень (за звітність і ремонти);
- скасував вимогу сплатити понад 26 мільйонів гривень боргу за електроенергію у визначений строк.
