Як живе родина загиблого Героя зі Світловодщини? (ФОТО)
Волонтери Кіровограда піклуються не лише про військових, а й цікавляться потребами та життям родин загиблих Героїв. Так ГО “Громадська Варта” нещодавно побувала на Світловодщині, в родині Віталія Іскандарова, якого вже більше 40 днів не має в цьому світі. Він разом з іншими чотирма біцями інженерно-саперної роти 57 бригади загинув 6 лютого 2015 року під час виконання бойового завдання у с.Чернухіно Луганської області.Волонтери передали дітям книжки, поцікавились і про те, чого наразі потребує родина. Про умови проживання та проблеми родини написала на своїй сторніці у Фейсбуці Вікторія Касьянова, активістка “Громадської варти”.
“Без батька залишились двоє діток – Вова – 8 років, та Настя – 13 років. Дуже розумні, веселі і позитивні дітки, єдина підтримка і опора для мами, – пише Вікторія. – Вовка з радістю і зацікавленням розглядав книжку про автомобілі, яку для нього передала Оксана Червона, Настя – справжня майстриня, дуже багато поробок, картин, сувенірів, виготовлених її руками прикрашають стіни та полички в оселі.
Живе родина загиблого Героя достатньо скромно – невеличка однокімнатна хатка, з потрісканими стінами та стелею, у якій немає ні води, ні газу, опалюється дровами. І навіть з цією нерухомістю існують проблеми – хата залишилась Віталію від бабусі, яка його виростила і виховала, у травні бабуся померла, Віталій був мобілізований, а тому вступити у право наслідування так і не встиг. Крім того, за кілька тижнів до Нового року в хаті ще й сталась пожежа, згоріла частина покрівлі, Віталій разом з товаришами приїздив на кілька днів додому аби її полагодити. Це був останній раз, коли родина була разом.
Наразі дружина збирає усі необхідні документи, аби оформити державну допомогу, не вистачає ще кількох довідок, і було би дуже не погано, аби в цьому їй допомогла саме держава та ті органи, які за своїми посадовими обов”язками повинні цим займатись.
Усі подарунки, іграшки та солодощі були миттєво залишені, як тільки діти почули, що ідуть до тата… на кладовище. Акуратна могилка, віночки від військових побратимів та родичів, квіти, лампадка… і сльози на очах дітлахів, які були так близькі з батьком”.
