Які статті втратить Конституція України?

Конституційна комісія планує торкнутися і розділу, що стосується прав і свобод громадян. Про це авторитетно заявив сам голова Конституційної комісії Володимир Гройсман – глава парламенту України 8-го демократичного скликання.

 В ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV на запитання ведучого Андрія Куликова про те, чи залишаться в новій редакції декларативні статті, пан Гройсман заявив: «Я думаю, ми повинні це політично побороти. Має бути все те, що непорушно, … має бути все те, що виконується. До речі, про те ж сказав перший Президент України Леонід Кравчук: «За невиконання Конституції має бути найсуворіше покарання!». Приміром, за узурпацію влади людьми Віктора Януковича – бандитським, волюнтаристським способом – у 2010 році нікого до цієї пори не покарали. За якихось 3 роки демократична країна в центрі Європи переродилася в диктатуру, позбутися якої вийшло лише шляхом втрати кращих її синів і дочок. Була б децентралізація – ніколи такого б не сталося».

Відповідаючи на запитання Сергія Шахова з Всеукраїнської громадської організації «Народна довіра» («Конституція США має 7 статей і за 226 років було прийнято всього 27 поправок до них; українська ж Конституція має 161 статтю і 15 розділів; при цьому громадськість стурбована похмурою перспективою втратити безкоштовну медицину і безкоштовну освіту»), спікер зізнався: «Я не є знавцем Конституції США, можливо, інший фахівець більш кваліфіковано прокоментує, скільки в ній статей і як вони працюють». Гройсман навів статтю 3 Конституції про безкоштовну медицину: «Люди добрі, а скажіть, будь ласка, у нас вона, безкоштовна медицина, є?..».

Фактично, за оцінкою В. Гройсмана, в Україні не існує безкоштовної медицини, «тому що ця система спотворена і потребує реформування». Надії на поліпшення ситуації з медициною Гройсман пов’язує з децентралізацією, в результаті якої, на його думку, місцева влада отримає можливість самостійного розвитку системи охорони здоров’я шляхом створення первинної мережі (амбулаторій сімейного лікаря), коли органи місцевого самоврядування зможуть відповідати за вторинну мережу (лікарні), приводити їх до загальноприйнятих у цивілізованому світі протоколів обстеження, протоколів лікування.

Як сприйме українське суспільство скасування нехай навіть декларативних прав громадян, закладених в Конституції ще з радянських часів?

«Безумовно, більшість суспільства поставиться до цього негативно, тут і варіантів бути не може, – вважає директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський. – Однак обманювати його все ж неправильно. Влада повинна чесно сказати, що така бідна країна як Україна не в змозі забезпечувати громадянам такі права як безкоштовна медицина або безкоштовну освіту. Прикро інше: для скасування нехай навіть декларативних цивільних прав обраний вкрай невідповідний момент. Наша держава перебуває у досить нестійкому становищі: невідомо, чи залишаться з нами Донецьк і Луганськ, чи ні. Тому, в першу чергу до Конституції потрібно внести ті зміни, які гарантували б нам політичну стабільність. Треба вирішити питання децентралізації країни і автономізації Донбасу, потім перейти до бюджетної реформи та інших пов’язаних з нею проблем. І лише наступним етапом можна займатися внесенням змін, що стосуються гарантій безкоштовного медичного забезпечення, освіти і так далі.
Що ж до теперішньої Конституції, – в ній є й інші порожні норми, які лише дискредитують її: начебто право на працю, яке не можна гарантувати в капіталістичному суспільстві, для якого безробіття – один з неминучих факторів. Однак все це другорядні норми в порівнянні з питанням децентралізації, яку необхідно проводити, але не на рівні громад, а на рівні регіонів, яким необхідно розширити економічні та гуманітарні права. Тільки обласна влада здатна вирішувати проблеми регіону комплексно, у всіх інших випадках ми отримаємо не децентралізацію, а профанацію».

«Гречка» вже повідомляла про звинувачення позафракційного депутата Ради Віктора Балоги на адресу спікера парламенту. У тій же програмі «Свобода слова» Володимир Гройсман не без гордості розповів: у Конституційної комісії представлені «всі території України, включені до неї навіть авторитетні зарубіжні експерти». Закарпатець Віктор Балога, знаючи, що це не зовсім так, доручив своїм референтам навести довідки про те, які ж ще українські області не делегували до комісії своїх представників. Відповідь не надто здивувала: «ущемленими в правах», крім Закарпаття, виявилися аналогічні небагаті регіони: Тернопільський, Чернігівський, Кіровоградський, Херсонський та Луганський. Якщо з останньою областю більш-менш зрозуміло (вона в силу відомих причин частково не контролюється центральною владою), – відсутність в Конституційній комісії, скажімо, представника «високопатріотічної» Тернопільщини викликає, щонайменше, подив.

Натомість «ігнорування» Кіровоградщини можна трактувати як констатацію Києвом факту нестачі авторитету в її теперішнього очільника. Якщо ж у Сергія Кузьменка інша точка зору з цього приводу, – він мав би негайно довести Володимирові Гройсману необхідність включення до Конституційної комісії когось із представників центральноукраїнського регіону.
Олег БАЗАК