Екстрена допомога Кіровоградщини без оснащених автомобілів, зв’язку і лікарів

Головним напрямом у реформуванні, за словами першого заступника голови облдержадміністрації Галини Пастух, є створення єдиного медичного простору. Перші кроки до цієї мети вже зроблені, повідомляє Рибальченко: Кіровоградщина вже поділена на 3 округи, що дадуть змогу змінити маршрутизацію викликів громадян і при цьому успішно надати медичну допомогу потерпілим. Зараз усі телефоні дзвінки за номером 103 переадресовуються на диспетчерські центральних лікарень тих районів, звідки і дзвонить людина. До кінця року планують змінити напрямок прийому дзвінків: вони будуть одразу переадресовуватися на диспетчерські того округу, за територією якого телефонує людина, а паралельно ці дзвінки реєструватимуться ще й центральною диспетчерською, що знаходитиметься у головному Центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області.

Біля кожної станції медичної допомоги створюватимуться також підстанції тимчасового і постійного перебування, що утворюватимуть додаткову мережу. Таким чином, за словами чиновника, на Кіровоградщині діятиме головний обласний Центр екстреної медичної допомоги у Кіровограді, станції швидкої медичної допомоги як окремі медичні особи, але структурні підрозділи територіального медичного об’єднання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф…» у м. Знам’янка та м. Олександрія, а також 17 розгалужених підстанцій у кожному населеному пункті та 28 підпунктів базування бригад постійної медичної допомоги. 

Проте така розгалужена система потребує і більшої кількості фахівців, пояснює чиновник. Зараз та кількість лікарів, які працюють у галузі охорони здоров’я на Кіровоградщині, можуть забезпечити функціонування нової системи лише на 53 %, при чому 35 % від кількості усіх фахівців – пенсіонери. Заповнювати кадровий дефіцит збираються за рахунок випускників медичних коледжів Кіровограда та Олександрії.

Не головною, але ключовою проблемою залишається і недостатнє фінансування. Згідно зі світовою практикою на екстрену медичну допомогу виділяється 7-10 % від усього фінансування галузі. На 2013 рік невідкладній медичній допомозі області виділили лише 63 млн. 344 тис грн., ще 4 млн. виділили виплату заробітної плати. Втім цієї суми не повне реформування не вистачає – відсутні ще кошти на купівлю нових автомобілів.
За словами Рибальченка, зараз медичну допомогу надають всього 90 автомобілів швидкої допомоги, з яких менше половини можуть бути в експлуатації, 23 % потребують ремонту, а 24 % – взагалі повинні бути списаними. Для успішного фінансування система потребує із запасом 112 автомобілів типу А (найпростіші УАЗи, що досить непогано себе зарекомендували у сільській місцевості), яких наразі в обласному арсеналі є лише 80, 40 автомобілів типу В (використовуються переважно в містах), яких поки налічується лише 20 і 8 автомобілів типу С (максимально оснащені усіє апаратурою та медикаментами), яких область ще не має, адже вони дороговартісні – ціна 1 автомобіля складає більше 1 млн. грн. Начальник управління говорить, що транспортний ресурс область у цьому році поповниться на 19 автомобілів типу А, які були придбані у минулому році за рахунок обласного бюджету.

Та якщо кількість автомобілів і збільшиться ефективність їх в деяких районах дорівнюватиме нулю, адже отримавши виклик і виїхавши на місце медична бригада у деяких районах втрачає зв’язок із диспетчерською. Для запобігання виникнення таких ситуацій в області необхідно створити 120 станцій радіозв’язку дальнього охоплення. Тут, за словами чиновника, допоміг би і мобільний зв’язок, втім і його покриття також є не в усіх населених пунктах. А от зв’язком GPRS збираються забезпечити усі карети медичної допомоги вже з 1 червня. Олег Рибальченко говорить, що Кіровоградщина входить до переліку областей, що потрапили під другий етап забезпечення пристроями згідно із національним проектом «Вчасна допомога».

Світлана Дубина