Родина пересленців у Кіровограді просить допомоги у лікуванні годувальника
Володимиру Решетнікову – 33 роки. Він та його родина півтора роки тому переїхали у Кіровоград із зони АТО. У місті були знайомі, адже звідси родом цивільна дружина Володимира. Кілька років тому чоловік працював на кіровоградській “Гідросилі”, однак відчув, що його зір падає. Після звільнення у 2013 році Володимир одразу звернувся до лікаря, але йому пояснили, аби визнати хворобу виробничою травмою, треба багато часу, грошей та судових тяганин.
У тому ж 2013 році чоловікові пощастило потрапити до Одеського інституту очних хвороб і тканинної терапії імені В. Філатова. Там Володимиру зробили операцію на очах, після чого чоловік став бачити значно краще.
– Хірургічним шляхом вводили триамцінолон. По одному уколу на око. Ліки мені допомогли і я став значно краще бачити, навіть працював. Але це було ще у 2013 році. Минулоріч я знову їздив в Одесу, однак просто пройшов лікування і чергове обстеження. До поїздки я мав кращий зір, а зараз у мене зір впав настільки, що я бачу лише силуети. Операція – це моя остання надія, адже мені лише 33 роки, а я без допомоги нічого не можу робити, – розповідає Володимир.
Наразі родина живе лише за рахунок пенсії матері Володимира, яка теж переїхала сюди. Дружина чоловіка тимчасово не працює. Родина не має грошей навіть на обстеження Володимира, у результаті якого можна визначити чи допоможуть ліки, які рятували раніше, зараз.
Зараз чоловік бачить лише 1 %. Кінцевий діагноз: Атрофія зорового нерва. Жодне лікування, говорить переселенець, неефективне. Для поїздки в Одесу і двотижневого перебування в лікарні має вистачити 6 тисяч. Володимир сподівається, що йому вдасться перебувати у стаціонарі без чиєїсь допомоги.
Родина звертається до небайдужих за підтримкою. У разі необхідності готова зустрітись і показати усі документи.
Для тих, хто готовий допомогти, номер картки Приватбанк:
5168 7572 8519 1740 (Решетніков Володимир Олександрович)
Мобільний телефон Володимира: (099) 518-00-06.
