«Відхилення від протоколів неприпустимі»: як мають діяти медики при інсульті у пацієнта

Інформаційний запит на імʼя голови НСЗУ Наталії Гусак «Гречка» вирішила направити після випадку із жителем Кіровоградщини, якого у передінсультному стані медики намагалися відправити додому.

Наталія Гусак у відповіді на інформаційний запит пояснила алгоритм дій медиків, коли у людини підозрюють інсульт або передінсультний стан.

За словами очільниці НСЗУ, у разі, якщо бригада екстреної медичної допомоги після огляду пацієнта підозрює інсульт, її завдання — стабілізувати стан людини та доставити її не просто в найближчу лікарню, а саме до медичного закладу, який спеціалізується на лікуванні інсультів. Такий заклад має бути законтрактований із НСЗУ за пакетом послуг «Медична допомога при гострому мозковому інсульті» (так званий «Інсультний пакет» — ред.). Саме це гарантує, що пацієнт отримає повний обсяг допомоги — від невідкладного лікування до реабілітації.

Як мають діяти медики «екстренки»

Фахівці екстреної медичної допомоги користуються уніфікованими клінічними протоколами, затвердженими Міністерством охорони здоров’я. Вони визначають порядок дій, стандарти стабілізації стану пацієнта та алгоритми оцінки, зокрема за шкалою FAST, яка допомагає швидко виявити ознаки інсульту.
 

Бригади мають орієнтуватися на затверджений клінічний маршрут пацієнта, розроблений МОЗ спільно з регіональними департаментами охорони здоров’я. Пацієнта з підозрою на інсульт доставляють у найближчий спеціалізований медзаклад, який має відповідне обладнання та персонал.

Що роблять медики у лікарні пацієнту з підозрою на інсульт

Пацієнт з підозрою на інсульт проходить первинний огляд у невропатолога або нейрохірурга, який ставить діагноз. Після лікування включає всі необхідні етапи — від тромболітичної терапії (при ішемічному інсульті) до реабілітації у післягострому періоді.

У медичному закладі лікарі діють відповідно до галузевих стандартів і клінічних маршрутів МОЗ, які визначають зокрема й терміни надання тієї чи іншої допомоги:

• Первинний огляд пацієнта проводить лікар-невролог або нейрохірург одразу після госпіталізації.
  
• Комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія (КТ/МРТ) виконується не пізніше ніж за годину після доставлення пацієнта до лікарні. За потреби під час обстеження забезпечують анестезіологічний супровід.
  
• У цілодобовому режимі проводяться лабораторні аналізи: загальний і біохімічний аналіз крові, визначення рівня глюкози, показників згортання крові та інші дослідження.
  
• Пацієнт проходить інструментальні обстеження — КТ, МРТ, електрокардіограму, ультразвукове дослідження судин із доплерографією тощо.
  
• У разі ішемічного інсульту проводять тромболітичну терапію — введення препаратів для розчинення тромбу.
  
• Якщо потрібно провести ендоваскулярне (внутрішньосудинне) лікування, пацієнта можуть терміново перевезти до іншої лікарні, де є необхідне обладнання.
  
• Забезпечується знеболення та анестезія на всіх етапах діагностики і лікування.
  
• Медики перевіряють ковтальний рефлекс (тест на дисфагію), щоб уникнути ускладнень під час прийому їжі.
  
• За потреби пацієнта консультують лікарі інших спеціальностей — наприклад, логопед, реабілітолог, терапевт.
  
• Під час гострого періоду надається реабілітаційна допомога, після чого пацієнта направляють на подальше відновлення у післягострому періоді.
  
• Лікарня, яка має законтрактований «інсультний» пакет послуг, безоплатно забезпечує необхідними ліками та витратними матеріалами, у тому числі препаратами для тромболітичної терапії.
  
• Пацієнтам, які не можуть самостійно ковтати, надають спеціальне харчування — препарати для внутрішнього або зондового годування.
  

Усі ці послуги для пацієнта є безкоштовними, оскільки їх оплачує НСЗУ за програмою «Медична допомога при гострому мозковому інсульті».

НСЗУ наголошує, що відхилення від протоколів є неприпустимим, адже може загрожувати життю пацієнта. Медзаклад, який не має відповідного контракту з НСЗУ, не може приймати таких хворих. Окрім випадків, коли пацієнт звернувся самостійно — тоді йому надають першу допомогу і викликають «швидку» для транспортування до спеціалізованої лікарні.

«Медичними протоколами не передбачено, що після отримання лікування ішемічного або геморагічного інсульту, подальше лікування продовжується “на дому” або амбулаторно. Адже перебування у стаціонарному відділенні передбачає цілодобове спостереження, контроль критичних показників, профілактику ускладнень, реабілітаційний період гострої фази», — наголосила у відповіді Наталія Гусак.

Детально з вимогами до надавачів медичних послуг за пакетом «Медична допомога при гострому мозковому інсульті» можна ознайомитися на сайті НСЗУ.

Історія пацієнта з Кіровоградщини, якого у передінсультному стані відправили додому

Нагадаємо, раніше «Гречка» розповідала, як 16 жовтня 2025 року в Олександрівській лікарні Кропивницького району 66-річного пацієнта у передінсультному стані намагалися відправити додому.

Чоловік понад сім років хворів на серцево-судинні захворювання. Того дня, 16 жовтня, йому стало зле — підвищений артеріальний тиск, нудота, слабкість, запаморочення, низька температура, часткове порушення мовлення.

Йому викликали бригаду екстреної меддопомоги, яка доправила його до Олександрівської лікарні, висловивши припущення, що це передінсультний стан.

Там терапевтка, оглянувши пацієнта, сказала йому їхати додому. Мовляв, першу допомогу надали, тиск «збили», а більше показань для госпіталізації вона не бачить. Попри те, що чоловіку було і надалі зле — тиск заново почав рости, блювота, запаморочення та порушення мовлення — всі симптоми зберігалися.

Йому довелося ще йти до сімейного лікаря із проханням надати йому допомогу, проте той теж сказав приїхати наступного дня.

Лише після наполягань родини пацієнта — його оглянув невропатолог та таки доставили до лікарні, яка мала інсультний пакет, у Кропивницький. З моменту виклику швидкої до моменту, коли чоловіка доставили до потрібного медзакладу, пройшло майже чотири години. Вже у кропивницькій лікарні підтвердили, що це таки був передінсультний стан, і почали надавати необхідне лікування.

«Золоті години» при інсульті — це перші 3–4,5 години після появи перших симптомів, коли медична допомога може найефективніше врятувати життя та мінімізувати наслідки ураження мозку.

Детально описану історію цього пацієнта можна знайти за цим посиланням.

Зазначимо, вище голова НСЗУ Наталія Гусак наголосила, що пацієнта із підозрою на передінсультний стан, екстренка одразу мала доставити не просто в найближчу лікарню, а саме до медичного закладу, який спеціалізується на лікуванні інсультів. Тобто, який має «Інсультний пакет»

Де знайти інформацію, які пакети послуг законтрактовані в медзакладу з НСЗУ

Щоб дізнатися, які саме послуги безоплатно надає певна лікарня за Програмою медичних гарантій, можна скористатися кількома зручними способами.

1. Через дашборди НСЗУ

• Перейдіть на офіційний сайт Національної служби здоров’я України (НСЗУ).
  
• У меню оберіть розділ «Е-Дані» або «НСЗУ Цифрова» → «Аналітичні панелі (дашборди)».
  
• Відкрийте дашборд «Укладені договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій».
  
• У фільтрах або на інтерактивній мапі оберіть область, населений пункт та конкретний медзаклад.
  
• Вкажіть поточний рік і, за потреби, оберіть напрямок послуг (наприклад, реабілітація, мамографія, інсульт тощо), щоб побачити, чи має лікарня договір із НСЗУ за цим пакетом.

2. Через гарячу лінію НСЗУ

• Зателефонуйте на короткий номер 16-77.
  
• Оператор допоможе перевірити, які пакети послуг має конкретний медичний заклад і які з них пацієнти можуть отримати безоплатно.
  

3. Безпосередньо в лікарні

• Перевірте інформаційні стенди у приміщенні лікарні — там мають бути вказані послуги, що надаються за Програмою медичних гарантій.
  
• Зайдіть на офіційний сайт медзакладу, де часто публікують перелік доступних послуг і напрямів лікування.
  

За потреби зверніться до реєстратора або лікаря — вони можуть надати актуальну інформацію про пакети послуг, на які заклад має договір із НСЗУ.