Два роки без тебе: памʼяті спортивного кореспондента «Гречки» Євгена Савранського
Два роки тому, 10 червня 2023 року, після важкої хвороби пішов з життя спортивний журналіст, незмінний оглядач спортивної рубрики порталу «Гречка», громадський діяч і активний громадянин Євген Савранський.
Він до останнього залишався вірним собі – був щирою та справжньою людиною. До останнього подиху Євген прагнув змінити світ на краще. І це йому добре вдавалось.
Сьогодні, у день, коли два роки тому життя Євгена обірвалося, чимало тих людей, хто його знав, діляться своїми спогадами про нього.
Дружина Євгена Ольга Червоненко, зазначила, що він прагнув, щоб його пам’ятали — не як ідеального, а як справжнього. Щоб залишалася пам’ять про його добрі справи, проєкти, жарти, розмови, ідеї, безкінечну енергію.
«Для нього завжди були на першому місці люди. Він жив для спілкування, нових знайомств, поїздок, подій, спортивних змагань. Я ніколи не зустрічала більш екстравертної людини. Його неможливо було втримати — у ньому було стільки світла, руху й жаги до життя», — йдеться у дописі Ольги на її Facebook-сторінці.
***
«Євген Савранський на стільки багатогранний, що важко відразу вирішити про яку його грань варто писати або принаймні з чого почати. Складається враження, що його знали всі в усіх сферех життя і професійної діяльності: студенти, журналісти, митці, громадські діячі, політики і звісно ж спортсмени. Він був всюди і кожного разу як організатор, людина яка продукує море ідей і їх реалізує..», — так свій допис про Євгена на своїй Facebook-сторінці розпочав шеф-редактор «Гречки» Валерій Лебідь.
***
«Буквально ось на днях вчергове згадували Женю)… різне-різне. І розповідала колегам, які не мали змоги з ним особисто познайомитися, яка це багатогранна, цікава, глибока людина з активною позицією, з таким… мудрим поглядом на життя… як вболівав за українське», — так почала свій спогад про Євгена кропивницька журналістка Наталія Маринець у коментарях.
«Женя любив театр) і найкрутіші обговорення вистав були саме з ним постановка, режисура, змісти і повʼязати то все з реальними фактами в історії. Спочатку на смачний чай чи каву в Львівську шоколадну (памʼятаєте була на розі Шульгіних і Театральної), потім на виставу, а після неї неспішна прогулянка тоді ще Дворцовою, щоб обговорити виставу. «Світлан, є квиток на виставу в театрі завтра?» – це була завжди крута пропозиція», — згадує про Євгена фасилітаторка та журналістка Світлана Дубина.
***
«Ах, Женя! Один із небагатьох друзів, які лишилися зі мною з мого життя, коли була здоровенькою. 14 травня 2023-го отримала від нього переказ на ліки чи вітамінки… Женя підтримував мій дух боротися і опиратися хворобі щосили і щодуху! Женю, я продовжую боротися і опиратися. Ти, напевно, це і так бачиш», — написала кропивницька поетеса Ольга Застеба.
***
«Женя, Женя……як же не вистачає тебе нашому місту!!! Гугл постійно нагадує про наші фото разом в різних проектах. Та й сам постійно згадую і інколи навіть заходжу до тебе поговорити. Дуже не вистачає», — прокоментував спортсмен, тренер Олексій Коваленко.
________
Ці та ще десятки інших людей згадали Євгена Савранського сьогодні у своїх коментарях під дописом його дружини.
А про головні етапи свого життя Євген написав ґрунтовну розповідь, створивши окремий сайт для друзів та рідних.
Починається його розповідь так:
«Якщо ви завітали на цей лонгрід, то я вже не з вами, ну принаймні, на цьому світі».
І дійсно, Женю, попри те, що ти вже два роки, як не на цьому світі, але ти навіки у нашій памʼяті і наших серцях!
Незмінно твоя редакція «Гречки»…
