«Податок на OLX»: розʼяснення податкової про майбутній закон
У середу, 15 жовтня, комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав законопроєкт, який в народі встигли назвати — «про податок на OLX». Пояснюємо що він означає, що зміниться для низки онлайн-платформ у разі його прийняття та чи вплине на ФОПів та громадян.
Мова йде про законопроєкти №14025 та №14026, які передбачають запровадження автоматичного обміну податковою інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.
Заступниця начальника Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області Юлія Мороз у коментарі «Гречці» пояснила, що ці зміни є частиною міжнародних зобов’язань України щодо гармонізації податкового законодавства з нормами ЄС — Директивою DAC7 (EU’s Directive on Administrative Cooperation 7).
«Реформа покликана зробити цифрову економіку прозорішою та вивести з тіні мільярди гривень», — підкреслила Юлія Мороз.
Хто і як сплачуватиме податки
Після ухвалення законопроєктів онлайн-платформи, де користувачі продають товари, здають житло або надають послуги (OLX, Rozetka, Bolt, Uber, Glovo, Booking, Kabanchik.ua, YouTube, Instagram), стануть податковими агентами. Вони автоматично утримуватимуть податки з доходів користувачів і щороку до 31 січня звітуватимуть про операції до Державної податкової служби.
За оцінками Мінфіну, такі зміни принесуть до 14 мільярдів гривень додаткових надходжень до держбюджету вже у 2026 році — ця сума закладена у проєкт бюджету на наступний рік.
Як це вплине на ФОПів
Для фізичних осіб-підприємців, за словами Юлії Мороз, правила майже не зміняться: вони як і раніше сплачуватимуть податки та подаватимуть звітність. Водночас онлайн-платформи звітуватимуть у податкову про фактичні доходи підприємців. Це означає, що приховати реальний прибуток стане неможливо, адже дані від платформ автоматично звірятимуться з податковими деклараціями.
Для фізичних осіб
Для звичайних користувачів передбачено два режими оподаткування:
- Стандартна ставка: 18% податку на доходи фізичних осіб + 5% військового збору.
- Пільгова ставка: 5% ПДФО + 5% військового збору — для резидентів України, які не є ФОПами, не мають найманих працівників, відкриють окремий банківський рахунок і не перевищать річний дохід у 834 мінімальні зарплати (приблизно 6,7 млн грн у 2025 році).
Також звільняються від оподаткування продажі власних уживаних речей, якщо їхня сума протягом року не перевищує 2000 євро.
Штрафи для платформ
За неподання річного звіту про доходи користувачів передбачено штраф у 100 мінімальних заробітних плат — близько 800 000 грн у 2025 році. Крім того, за кожен день прострочення звіту — штраф 0,5 мінімальної зарплати (приблизно 4 000 грн на день).
Досвід Польщі
Як зазначила Юлія Мороз, Польща впровадила директиву DAC7 у 2024 році. Після подання перших звітів виявили “тіньові” доходи на 1–2 мільярда злотих (до 500 млн євро), бюджетні надходження зросли на 10–15%, а близько 100 тисяч фрілансерів і водіїв легалізували свою діяльність.
«Україна повторює шлях країн ЄС, зокрема Польщі. Спершу теж було багато побоювань щодо “тотального контролю”, але реформа довела свою ефективність. Прозорість і справедливість у сплаті податків — це крок до європейських стандартів», — наголосила Юлія Мороз.
Нагадаємо, раніше «Гречка» розповідала, що означає те, що з 1 жовтня 2025 року змінилися правила ліцензування для продажу алкоголю, тютюнових виробів, рідин для електронних сигарет та пального.
