Родина з Кіровоградщини розводить рідкісні гладіолуси і створила еко-сад (ФОТО)
Подвір’я Ігора та Тетяни Гречаних з Димитрово, що неподалік Олександрії, схоже на якийсь мініатюрний лабіринт, опинившись у якому, одразу потрапляєш у справжню казку. І все тому, що має воно дивакуватий рукотворний еко-дизайн.
Про створений куточок раю, що умовно прихований за сільськими лаштунками, у своєму блозі пише Наталія Луценко.
На маленькому просторі у кілька соток олександрійці виразити всю безмежність цього світу. Всю красу мініатюрного ландшафтного саду, що є частинкою їхнього повсякденного життя. Та, певно, і професійного. Бо й Ігор, і Тетяна вчені-агрономи з багаторічним стажем.
Ландшафтним дизайном захоплюються досить давно. Кажуть, що найбільше надихали подорожі. Особливо ж до Європи, де такі практики досить традиційні. Їх власне й реалізували, зібравши в свою колекцію рідкісні рослини. Деякі вирощували навіть на замовлення ботанічного саду Асканії Нової.
«Сад в стилі еко дуже економічний і легкий у догляді, – каже Тетяна. – Він підходить для ділянок будь-яких розмірів і форм. Такий можна влаштувати де завгодно, було б бажання. Особливо це стане приємністю для тих, хто полюбляє насолоджуватися видами лісу або лугу».
Окрім ландшафтного дизайну Гречані ще й колекціонують. Мають загалом близько трьох тисяч ботанічних рослин (зокрема, унікальну колекцію барбарисів, очіпків, хост) та дві тисячі кімнатних (серед яких 50 видів кактусів, велика колекція гібіскусів, гіпеаструмів, традесканцій та хавортій).
Найбільша їхня гордість – величезна колекція гладіолусів (300 сортів), зібраних з усього світу (Штатів, Канади, Литви, Польщі, Чехії, Росії). А ще маленька колекція тюльпанів (20 сортів).
Маючи за плечима такий великий агрономічний досвід Ігор, наприклад, успішно співпрацює з відомими на весь світ селекціонерами гладіолусів. Зокрема, генетиком з Молдови Анатолієм Муріним та українським селекціонером декоративних культур Владиславою Патокою.
З ініціативи Ігора нещодавно запрацювала Всеукраїнська громадська організація «Гладіолуси без кордонів», яку очолила всесвітньовідома колекціонерка гладіолусів – кіровоградка Ольга Дивляш.
На жаль, в Україні сьогодні немає агрогосподарств, які б на професійному рівні займалися вирощуванням гладіолусів. Але Ігор і Тетяна вважають, що за цим майбутнє. Окрім того, обоє мріють про те, що згодом в Олександрії з’явиться Школа професійних квітникарів, куди можна буде залучати всіх охочих. Наші герої залюбки ділилися б там своїми напрацюваннями.
