Студентське життя українців у Китаї (ФОТО)

Опубліковано . в Мандрівки

Кількість переглядів - 2739

Нещодавно до Кіровоградської ОУНБ ім. Д. Чижевського завітали представники з Китаю, які розповіли про студентське життя українців у далекій країні і передали відеопривіт від них.

Як розповіла Ні Вей Юнь, представник Асоціації в Китайській Народній Республіці, їхня країна сьогодні створює сприятливі умови для навчання в китайських університетах іноземців, у тому числі й українців. Найбільш популярні і гостинні університети, до яких і їдуть наші шукачі кращої долі, - це Чжецзянський аграрно-лісовий та Хучжоуський університет, Ганьнанський і Цзянсуськийпедагогічні університети. Детальніше Ні Вей Юнь, яка в Україні зветься серед колег і друзів просто Юлею, зупинилася на останньому, доповнивши свою подорож ще й культурою, кухнею, побутом та законами Республіки.

 

Цзянсуський педагогічний університет знаходиться у невеличкому провінційному містечку Сюйчжою. Місто вважається побратимом Кіровограда, хоча і налічує всього-нічого аж дев’ять мільйони жителів та має надсучасну розвинену інфраструктуру, а також є рідним містом Ушу – бойових мистецтв Китаю. Саме тут зародилася культура династії Хань, яка правила Китаєм найдовше з усіх інших династій.

Цзянсуський педагогічний університет існує в Сюйчжоу вже більше 60 років. Він має чотири корпуси і займає площу більшу ніж 200 га.Асортимент спеціальностей для навчання тут надзвичайно різноманітний: починаючи від звичних педагогічних, мистецьких, медичних спеціальностей і закінчуючи економікою, юриспруденцією, природничими науками і навіть інформаційно-технічною інженерією. На сьогодні в університеті навчаються 25 тисяч студентів, тут відкрито більше 20 студентських громадських та наукових організацій.

Найбільшою гордістю університету є величезна бібліотека, що має книжковий фонд розміром 2, 5 мільйона примірників. Для прикладу, кіровоградська бібліотека ім. Д. Чижевського, за словами директора закладу Олени Гаращенко, налічує лише 800 тисяч видань. Студенти також мають змогу відвідувати басейн (вартість абонементу на рік складає 25 доларів), заклад також забезпечений найсучаснішими лабораторіями та величезними аудиторіями для здійснення як наукової діяльності, так і для організації студентського дозвілля. Втім поряд із сучасним технічним забезпеченням закладу, китайці не мають таких привілеїв у користуванні інтернету, як в Україні: мати доступ до Wi-Fi можна лише, якщо оплатити абонемент – 20 доларів на рік, але все одно існуватиме обмеження у використанні, наприклад, звичного для нас Фейсбуку.

В університеті багато уваги приділяють національним речам. Відбувається постійний обмін концертами національних колективів з іншими країнами, масово проводяться музичні фестивалі, активно розвивається жіночий футбол. Усі українці, навчаючись у Китаї, обов’язково засвоюють техніку кунгфу, вивчають історію та техніку китайського живопису та каліграфії.

Ні Вей Юнь говорить, що запрошення іноземців на навчання є одним із пунктів розвитку економіки країни. Також найбільші прогресори сьогоднішньої світової промисловості обов'язково роблять опору на мову: українці, приїхавши в КНР, перший рік обов’язково вивчають і здають тест з мови, а лише потім зараховуються на обрану студентом спеціальність. У 60 % українці здають тест успішно, проте все залежить від схильності до вивчення іноземних мов.

Вижити українському студенту в китайському університеті просто.Проживання у гуртожитку влетить для українця в копієчку із номіналом 500 доларів, а саме харчування, одяг та відпочинок можна забезпечити 200 доларами, хоча і є такі студенти, говорить гостя, які умудряються прожити на 80-120 доларів на місяць. Найбільший секрет у тому, що жити в гуртожитку і харчуватися у студентських їдальнях (де готують лише національну кухню) виходить у рази дешевше, ніж самому готувати собі їсти. В раціоні китайського студента в основному морепродукти та овочі.

У Китаї студенти до третього курсу не працюють, бо це забороняється їхнім законодавством. Проте студенти тишком-нишком, розповідає Ні Вей Юнь, влаштовуються на роботу, незважаючи на те, що їх шукають і контролюють. Влаштуватися на роботу можна лише з дозволом деканату, та і то, якщо сфера праці співпадає із спеціальністю, на яку вчиться студент. Серед порушників дисципліни є й українці, яких місцева поліція знає прямо кажучи в обличчя. Гостя говорить, що Чжецзянський аграрно-лісовий університет навіть відмовився на цей рік брати українців на навчання, бо 50 % з них просто не відвідує пари. Система покарань у Китаї не жорстока: два рази роблять попередження студентові й пишуть листа батькам на Україну, на третій раз відраховують. Мабуть, від цього і пішла приказка «Останнє китайське попередження!»?

Незважаючи на те, що українці мають певні обмеження у Китаї, більшість з них до України не повертаються. Після навчання вони залишаються працювати перекладачами, знаходять роботу за спеціальністю або одружуються з місцевими. До речі, на українців китайське законодавство у сфері сім’ї (мається на увазі обмеження у кількості дітей) не розповсюджується, а при створенні родини навіть у студентські роки молодятам надають житло та матеріальну допомогу. А от українські китайці, тобто іноземці, які приїхали вчитися в Україну, говорить Хан ДжиТін, студентка з Києва, залишатися в Україні не хочуть – здебільшого повертаються додому. Проте ті, хто все ж таки ризикнув і залишився, займаються репетиторством та працюють у туристичному бізнесі.

Світлана Дубина

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв