Холодноярці відвідали Кіровоград(ФОТО)

Після перемоги червоний режим зробив усе, щоб зітерти з пам’яті нащадків спогади про ті події. Найбільш повним і чи не єдиним писемним джерелом про ту героїчну боротьбу став роман-спогад учасника подій Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр», заборонений радянською владою. Завдяки Р. Ковалю за роки незалежності ця книжка була перевидана понад 15 разів і стала справжнім українським бестселером. Сам дослідник є автором 31 книги про відважних борців доби Українських визвольних змагань початку ХХ століття.

Щорічно буваючи в Холоднім Яру (а туди, до слова буде сказано, з кожним роком приїздить усе більше людей: від кількох сотень на поч. 2000-х – до 3-5 тис. в останні роки), я неодноразово запрошував п. Романа до нашого міста на зустріч в «УКРАЇНСЬКОМУ КЛУБІ», але до вересня цього часу мені це ніяк не вдавалося – письменник відповідав, що вкрай рідко «розпорошується» на зустрічі з читачами, бо це відволікає його від письмового столу. І ось на початку вересня ц. р. я дізнаюся з мережі, що в сусідніх Черкасах Роман Коваль презентуватиме нову книгу Ю.Го рліса-Горського «Ми ще повернемось», в якій вміщені нові, невідомі читачеві, оповідання, документи, рідкісні фото й розлоге біографічне дослідження Р. Коваля на 90 сторінок про загадкову постать письменника і воїна Ю. Горліса-Горського із промовисим заголовком «Перо і револьвер як життєва необхідність».

Відразу набираю номер його телефону. Цього разу моє запрошення було почуте, адже з’явилася можливість, за висловом самого Р. Коваля, «шрапнеллю накрити і Черкаси, і Кіровоград, поціливши двох зайців за один виїзд». До того ж більшість Холодноярських отаманів були родом саме із території сучасної Кіровоградщини.

Сюрпризом очікуваної зустрічі-презентації, яка відбулася в п’ятницю 21 вересня в актовій залі бібліотеки ім. Д. Чижевського, стало те, що разом із Президентом історичного клубу «Холодний Яр» Романом Ковалем до нас змогли завітати ще й члени цього клубу – народний артист України, кобзар Тарас Силенко, та барди Гриць Лук’яненко з гурту «Рутенія» і Володимир Самайда, які заспівали дуетом.

Перше, куди вони вирушили, ступивши на Кіровоградську землю була тюрма. Так, саме наша рідна Кіровоградська тюрма цікавила автора біографічної розвідки про Юрія Горліса-Горського найбільше у нашому місті! І це не випадково, адже тут його герой перебував під арештом, був свідком чекістських катувань та розстрілів наших земляків, які не розділяли більшовицької віри у світле майбутнє, забруднене кров’ю тисяч невинних жертв. Сам він дивом урятувався від розправи під мурами в’язниці, куди його вели на розстріл. Спогади про ці трагічні події є на сторінках роману «Холодний Яр». Показав нам стіни старої в’язниці й розповів про дві версії можливого маршруту втечі Ю. Горліса-Горського краєзнавець Сергій Колісник.

Увечері Кіровоград омивало кількагодинним дощем, але це не завадило кіровоградцям наполовину заповнити актовий зал бібліотеки ім. Д. Чижевського, де відбувалася основна подія – презентація нової книжки Юрія Горліса-Горського “Ми ще повернемось!”.

Відкрив засідання в актовій залі бібліотеки ім. Д. Чижевського народний артист України кобзар Тарас Силенко енергетичною піснею «Гайдамаки» на слова Тараса Шевченка. Його виступ налаштував аудиторію на відповідний настрій, пов’язавши події визвольної боротьби гайдамацького краю усіх часів.

Роман Коваль процитував уривки з недрукованих раніше творів Ю. Горліса-Горського, які увійшли до нової книги, розповів про неординарну постать самого письменника. Найбільше вразили слухачів амплуа, в яких довелося за життя перебувати автору «Холодного Яру» – хорунжий Кабардинського полку, півсотенний Богданівського полку, «кармелюківець», «болбочанівець», чорний запорожець, заступник отамана полку гайдамаків Холодного Яру, «совєтський міліціонер» у Кам’янці, співробітник Повстансько-партизанського штабу генерала Тютюнника, подільський підпільник, багатолітній політичний в’язень та пацієнт-симулянт психіатричних лікарень, автор споминів, драматург, видавець, фотограф, учитель, журналіст Німецького радіо, шинкар, агент Абверу, диверсант-парашутист та інші. Р. Коваль розповів про те, які йому вдалося відшукати джерела для підтвердження наведених у найповнішій на сьогоднішній день біографічній розвідці про Ю. Горліса-Горського фактів. Розповідь письменника чергувалася виступами бардів Гриця Лук’яненка та Володимир Самайди, які в дуеті виконували повстанських патріотичних пісень.

На зібранні також виступили голова обласної організації Національної спілки письменників Василь Бондар, який зауважив унікальність презентованої книжки і всієї подвижницької титанічної праці, яку зміг зробити і робить Роман Коваль в напрямку повернення українцям їхньої забутої історії; Олександр Ратушняк, який наголосив на важливості відвідування міць тих героїчних й трагічних подій, вшанування могил героїв, закликав усіх, хто має в грудях українське серце, бувати щорічно в Холодному Яру, як і на Тарасовій горі в Каневі та інші.

Завершився вечір виконанням бардами відомої отаманської пісні «Любо, братці, любо» під акомпанемент Т. Силенка, яким підспівував увесь зал. Знаменита повстанська пісня часів визвольних змагань 1917-1921 років за радянських часів була спотворена незграбним перекладом і розтиражована у пропагандистських кінофільмах. Лише нещодавно під час етнографічної експедиції на півдні України був віднайдений і записаний автентичний україномовний варіант славетної повстанської пісні. Присутні на зібранні «УКРАЇНСЬКОГО КЛУБУ» одними з перших почули автентичний варіант цієї пісні.

Насамкінець хочу сказати слова вдячності небайдужим людям, які сприяли «УКРАЇНСЬКОМУ КЛУБУ» організувати цю зустріч: Ірині Малик та Андрію Табалову. Інформаційну підтримку надавали Валерій Лебідь (онлайн-журнал «Гречка»), Сергій Запорожан («Кіровоградська правда») та Наталка Кравченко («Нова газета»).

Координатор «УКРАЇНСЬКОГО КЛУБУ» Олександр Ратушняк

Фото: Валерій Лебідь