Свято і «випендрьож» по-кіровоградськи
Навідміну від Дня Незалежності, який керівники Кіровограда, можливо, і за свято не вважають, адже над святковую програмою не напружуються, День міста цього року був організований на високому рівні – доказом цього є сотні кіровоградців, які з самого ранку вийшли з родинами, щоб долучитись до святкування.
І чого вже тільки не було! І пам’ятник відомому фізику відкривали, і пироги-рекордсмени їли, і довгостраждальні чорнобривці в «Книгу рекордів України» внесли. Просто так прикрашати місто вони не можуть – у всьому ж рекорд потрібен, аби кіровоградцям було чим пишатись. Шкода тільки, що ми рекордсмени ще й в онкозахворюваннях, зростанні ВІЛ і туберкульозу в Україні.
Глядачами ранкового концерту стали батьки юних танцюристів, що виступали на площі Кірова, і суворі «еменесівці», яких зігнали на площу під приводом їх професійного свята, що було в цей самий день. Сумні й невеселі люди у формі чекали вітань, вишикувавшись у шеренги.
Учні художньої школи ім.О.Осмьоркіна розмальовували тролейбус. Вийшов такий собі казковий світ на колесах і з рогами. Тепер він радуватиме Кіровоградців не лише у свято.
Найцікавіше чекало кіровоградців на Дворцовій. Майстри зі своїми виробами, підприємства і комунальні заклали міста, які показували хто на що гаразд. Музика, костюмовані персонажі, юні художники, люди на ходулях.
Порадували квіткові композиції у Ковалівському парку. Хто б подумав, що, наприклад, у КП «Кіровоградська міська лікарня медичної допомоги» так мало роботи, або так багато натхнення, що мають час на створення чудових квіткових композицій.
Ввечері на головній площі чекав концерт гурту «Аceofbase» – це і була світова зірка, щоправда популярна в середини 90-их.. Кіровоградцям представили аж два кліпи-зізнання місту в любові. Щоправда одна від Мирослава Кувалдіна, який очевидно готовий творити таких пісеньок по «два відра на трояк», а друга, яка чомусь здалась більш щирою, від Ділі, який співав про те, що з міста їхати нікуди не хочеться. Оце дозняв кліп на душевну пісеньку і рушив собі у столицю. Проте, «зіркою» вечору стала аж ніяк не Дженет Бреггер, а «єдина команда», та сама, яка заглядає на кіровоградців з біл-бордів міста. Про появу супер-тріо Ларін-Шаталов-Березкін незримо повідомляли ведучі концерту, які десятки разів за вечір повторили «Кіровоград – єдина команда» – навіть на святі вирішили набити оскому глядачам політичною рекламою?
Три «солідних дяді», які, за відгуками глядачів, були занадто веселі, витанцьовували під «Кі-кі-кі-кі-кіровоград» як уміли. Те, що називається «і сміх, і гріх».
Ну і яке ж свято без салюту.
Залишається привітати рідне місто і побажати йому більше гарних свят, кіровоградці на це заслуговують, і менше владного «випендрьожу».
Андрій Орєхов
