Гурт “Чорне сяйво” відкритий для експериментів
безбарвна риска в межах кольорового
спектру, щось, що є, хоча фізично не
розрізняється; як сонячне затемнення –
немає сенсу, але ж існує…”
Богдан Катренко
Історія кіровоградського гурту “Чорне сяйво” почалася насамперед завдяки поширеній практиці творчого легіонерства та проби якісного стильового міксу: кожен із учасників колективу прийшов ще звідкись, завбачливо прихопивши зшиток текстів та нотної партитури, так би мовити, присумувавши кількарічний досвід слухання музики певного напряму із своєї попередньої історії…
“Проти течії”, “449 Гц”, та “ТНТ”, – ці колективи рок-музики встигли зробити кілька яскравих заявок на популярність серед молоді міста й області перш, ніж “розпустись” через обставини вже цілком дорослого, після-студентського життя…
Отже, на сьогодні у складі “Чорного сяйва” маємо тісну компанію родичів та майже телепатичних однодумців: функції концертного менеджменту виконує Дмитро Майборода (другий вокал, бас-гітара); Володимир Шалашенко (ритм-гітара) та Богдан Катренко (лід-гітара) доводяться одне одному братами, а Марина Хорош (вокал) тільки готується приміряти прізвище одного з музикантів – разом пишуть тексти, займаються відбором музичного матеріалу та аранжуванням; соло на скрипці – Ірина Коцюбенко, за барабанною установкою – Олександр Мусорін.
Програмна настанова “Чорного сяйва” – грати речі із виразним кресленням мелодії, тобто, активно включати партії окремих інструментів і голосів, які б місцями послаблювали азартний треш цілої композиції. Адже світ їхніх пісень не живе – тремтить у присмерках підсвідомого, наших снах, мареннях, страхах, підхребетній тривозі переслідуваного звіра, що тільки-но вчув запах погоні: сюжети текстів – як правило, неповні, розбудовуються навколо матеріального знака присутності світу мертвих (лист, нав’язливе видіння або голоси) серед живих, пересипані репліками і перегукуваннями без конкретної адресації; образність –наскрізь символічна і контрастна, вихоплена із дощової, чорно-білої гами. Таким чином, оперний вокал Марини Хорош та партії низьких, астматично охриплих беків Майбороди допомагають увиразнити провідний (як для більшості треків) мотив боротьби сутностей світла і темряви, добра зі злом; соло скрипки – поглибити апокаліптичну тональність звучання композицій. Однак, лідер гурту, Дмитро Майборода, принципово застерігає слухачів від будь-яких паралелей із музикою відомих «Night wish», «Metallicа» і особливо «Punter» – «Чорне сяйво» повсякчас відкритий для експериментів, методично кує свій брендовий образ.
Найближчим часом шанувальники рок-музики зможуть побачити виступ гурту “Чорне сяйво” 24 грудня в Клубі “Олімпія”.
Валентина Головань
Фото: з архіву гурту
