Кіровоград археологічний(фото)
Кіровоград у нас не лише танцювальний, а ще й археологічний. Як виявилося, лише на даний час на нашій територій працюють три археологічні експедиції, при чому одна з них на половину складається із британців. Про історію археології на Кіровоградщині розповів гостям історик та археолог Микола Тупчієнко, про сьогоднішні та майбутні відкриття на теренах області зазначив Валентин Собчук на нещодавній презентації археологічної виставки «Сліди минулого» у бібліотеці ім. Д. Чижевського, присвяченій 250-річчю розкопок Мельгуновського кургану.
Мельгуновський курган, Лита або Червона могила – відома археологічна пам’ятка, один із найдавніших курганів царських скіфів другої половини VII століття до не. Розкопки кургану були проведені за наказом генерал-поручика О.Мельгунова у вересні 1763 року в урочищі Кучерові Буєраки (поблизу сучасного села Копані Знам’янського району на Кіровоградщині). Саме з розкопок цієї пам’ятки дослідники ведуть відлік початку польових археологічних досліджень в Україні та виникнення нової галузі археологічних досліджень – скіфології.
Курган мав високий земляний насип, на вершині якого височіла «кам’яна баба». Під час розкопок були знайдені численні золоті, срібні, бронзові прикраси, оздоби зброї, деталі одягу та ін. Від прізвища першовідкривача та через величезну кількість коштовних речей, зна х і д ка отримала назву «мельгуновський скарб».
Лита могила викликала інтерес у багатьох вчених істориків, археологів, мистецтвознавців, але до сьогоднішнього дня історія розкопок Мельгуновського кургану майже не досліджена і залишається цікавим об’єктом вивчення для сучасних науковців.
На виставці представлені оригінальні документи з фондів Державного архіву Кіровоградської області, що стосуються історії археологічних досліджень у нашому краї, документи, пов’язані з житіям та діяльністю відомих археологів краю В.Ястребова та П.Рябкова, копії наукових публікацій та рукописів цих вчених із фондів Національної історичної бібліотеки та Наукового архіву Інституту Археології НАН України.
Далі аудіолекція кіровоградських науковців:
Світлана Дубина
Фото, аудіо автора
