“Моя квітуча Україна” – “Запоріжжя”. Фотовиставка в Кіровограді(ФОТО)
23 лютого у приміщенні обласної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського, в рамках всеукраїнського проекту «Моя квітуча Україна-2012» відкрилася шоста виставка сучасної художньої фотографії, що об’єднала зусилля близько сорока майстрів цієї галузі у спробі передати генетичні пульси не відформатованої цивілізацію вдачі мешканців Запорізького краю, а також показати степову красу і промислову грізність цієї землі.
Експозицію складають понад сто робіт, які, своєю чергою, групуються в окремі тематичні блоки, присвячені надзвичайно різноманітній (у тому числі й історичній) топографії краю: ковиловий степ, кургани та дніпровські пороги, узбережжя Азовського моря, судноремонтні доки, гострокуті, ламані спини промислових драконів, що пахкотять мартенами, ошатні міські парки та ставки, вишукана архітектура старого міста і т. ін. Кілька слів про найбільш цікаві, як наш погляд, роботи.
Володимир Мальцев намагається вхопити дорожні, замулені кров’ю, піт і ритм історії українського лицарства. Динаміка кінних перегонів, акцент рідкісного кадру тісно межує із упокоєною задумою курганів у степах; портрети козаків – просолені і загрубілі, надзвичайно лукаві, характерницькі, як є – із затіненими брижами зморшок і рубців, мимоволі звертають до думки про ціну «чоловічої справжності».
Євген Компаніченко та Григорій Тищенко відтворюють природу Запоріжжя крізь призму розмашистої геометрії, дивних комбінацій ліній та фігур: слід від моторного човна стрілою розтинає полотно водойми на два рівні аркуші – чистий «у лінію» та зіжмаканий, бугристий, – ніби після першої прикрої описки. Обертові воронки хмар – розхристаних, витерто-перистих заглядають на трапеції спекотного пляжу. Колір – доречно вилучений.
Ольга Момот, Віктор Карадун та Алла Клименко у своїх роботах сміливо розробляють символічні проекції масштабної техногенної катастрофи, важке співжиття скупенької клумби біля заводської прохідної із басовитим «товарняком». Узагальнення, панорамність і виміряно точна гра простих ужиткових деталей – найбільш примітні риси цих світлин.
Фотографії Сергія Завгороднього привертають увагу разючою, абсолютною чистотою, стрункістю ліній і симетрією в проектувальній конструкції промислових споруд. Для прикладу, під опорами звичайної електричної вишки можна вглядіти сітку алмазного гранування.
У рамках заходу місцеві майстри фотографії та аматори цієї справи дістали можливість відвідати майстер-клас Едуарда Странатка, члена Спілки фотохудожників України, учасника понад сорока міжнародних виставок.
Валентина Головань
