Концерт гурту «Мандри» виявив чисельних прихильників українського фолк-року в Кіровограді

Програму виступу склали одинадцять пісень згадуваної збірки, розперезано-ямайські переспіви українських народних «Ой у лузі калина», «Ой, чий то кінь стоїть…» та «Заповіту» (на слова Тараса Шевченка), близький до звучання оригіналу хіт «Братів Гадюкіних» «Арівідерчі, Рома!», а також майже півгодинний частунок із таких, прописаних мало не на кожному весіллі чи ювілеї, танцювальних композицій, як «Орися», «Романсеро про нiжну королеву», «Козачина» та ін.

У свій спосіб, ліпше від будь-якого пересиченого музичного критика, оцінку звучання посвіжілих «Мандрів» дала їхня публіка. Злодійкуватий кураж Сергія Фоменка гаряче вітала малеча попід сценою, у проходах витанцьовували батьки.

Цьогорічний продукт від мандрівців адресований людині на роздоріжжі, що, до краю спорожнивши гірку чарку життєвих негараздів, не наважується шукати щастя деінде, у чомусь невідомому. Це пісні-кредо, обрамлені сумним інструментальним соло, медитативними зачинами й програшами («Сонце», «Проміння, «Лелеки»), міські блюзові імпресії («Ніч», «Три пляшки пива») та експресивні стилізації на тему української демонології («Русалки», «Перекотиполе»). Образний світ більшості композицій гойдається на шальках вічних терезів – неба нічного і ранкового, повновидого сонця нового дня, дороговказах вітру і зірок. Мова пісень, любов до масштабних уявних візій та простих символів, а також їхня щільність, форми відкритого звертання, заклику, дорожнього напучування, розлягла речитативність виконавської манери – все це зближує треки альбому із сакральними текстами. Однак знайшлося місце й легким, відпустковим наспівам («Jun jah la le», «Будемо разом»).

Найближчим часом колектив «Мандрів» збирається відвідати з концертом Харків.

Валентина Головань

Світлини: Артем Дубовик